ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА СУЧАСНОЇ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: ПЕДАГОГІЧНИЙ ВИМІР ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ
DOI:
https://doi.org/10.34142/2312-1548.2026.66.07Ключові слова:
формування музичного простору, молодша школа, заклад обов’язкової освіти, КНР / Китай, Нова Українська Школа, Японія, Австралія, ШвеціяАнотація
У статті актуалізовано проблему формування музичного середовища сучасної початкової школи як важливого складника розвитку особистості молодшого школяра в умовах трансформації сучасної освіти та реалізації концепції Нової української школи. Музичний простір освітнього середовища початкової школи впливає не лише на естетичне виховання учнів, але й на розвиток креативності, емоційного інтелекту, комунікативності, здатності до емоційної саморегуляції, соціалізації та формування ціннісних орієнтацій дитини. У дослідженні акцентовано увагу на проблемі формування музичного середовища саме в закладах обов’язкової початкової освіти, оскільки індивідуалізований музичний простір дитини поза межами школи значною мірою залежить від сімейного середовища, культурного капіталу батьків, медіапрактик та індивідуальних умов розвитку, що суттєво ускладнює можливості його об’єктивного аналізу та порівняння у міжнародному вимірі. У зв’язку з цим школа розглядається як найбільш структурований та керований простір музичної соціалізації молодших школярів.
Методологічну основу дослідження становлять методи компаративного аналізу, педагогічного узагальнення, систематизації наукових джерел, аналізу нормативно-освітніх документів та інтерпретації зарубіжних освітніх практик. У статті здійснено порівняльний аналіз моделей формування музичного середовища початкової школи в різних країнах світу. Виокремлено декілька базових моделей організації музичного простору в системі обов’язкової освіти: 1) державно-регламентовану (КНР, Сінгапур, частково Республіки Корея тощо); 2) автономно-педагогічну (США, Канади, Австралія та інші); 3) державно-супровідну (Швеція, Норвегія, Німеччина, Велика Британія); 4) культурно-інтегративну (Японія, Естонія, Фінляндія).
Доведено, що незалежно від рівня державного регулювання всі моделі мають спільну мету: створення умов для гармонійного розвитку особистості дитини, формування її естетичної культури, творчого потенціалу, емоційної стійкості та здатності до культурної комунікації. У межах дискусії підкреслено доцільність поєднання українських освітніх традицій із кращими зарубіжними практиками формування музичного середовища початкової школи в контексті реалізації принципів Нової української школи, дитиноцентризму, педагогіки партнерства та розвитку творчої особистості учня.
Завантажити
Посилання
Australian Curriculum, Assessment and Reporting Authority. (2022). Australian curriculum: The arts (Version 9.0). Australian Curriculum. https://www.australiancurriculum.edu.au/curriculum-information/understand-this-learning-area/the-arts
Australian Institute for Teaching and School Leadership. (2011). Australian professional standards for teachers. AITSL. https://www.aitsl.edu.au/standards
Blasco-Magraner, J. S., Bernabe-Valero, G., Marín-Liébana, P., & Moret-Tatay, C. (2021). Effects of the educational use of music on 3- to 12-year-old children’s emotional development: A systematic review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(7), Article 3668. https://doi.org/10.3390/ijerph18073668
Byrne, R., Murphy, R., Ward, F., & McCabe, U. (2024). Towards a model of playful music learning for primary classrooms: Recommendations based on a review of literature. British Journal of Music Education, 41(3), 242–253. https://doi.org/10.1017/s0265051724000123
Carroll, C., & Harris, J. (2023). ‘Because I’m not musical’: A critical case study of music education training for pre-service generalist primary teachers in Australia. British Journal of Music Education, 40(2), 271–286. https://doi.org/10.1017/s0265051722000274
Chernous, T., Handzilevska, H., Balashov, E., & Ratinska, O. (2024). Development of emotional competence through music and movement: Comparative analysis of the professional educational programs of prospective primary school teachers in Ukraine and Austria. Journal of Education, Culture and Society, 15(2), 665–682. https://doi.org/10.15503/jecs2024.2.665.682
de Bruin, L. (2021). Music education in Australian schools: An essential place for all students. Professional Voice, 13(3), Article 5. https://www.aeuvic.asn.au/professional-voice-1335
del Barrio, L., & Arús, E. (2024). Music and movement pedagogy in basic education: A systematic review. Frontiers in Education, 9, Article 1403745. https://doi.org/10.3389/feduc.2024.1403745
Di Lorenzo Tillborg, A. (2021). Music education and democratisation: Policy processes and discourses of inclusion of all children in Sweden’s art and music schools [Doctoral dissertation, Lund University]. Lund University Research Portal. https://lup.lub.lu.se/record/f0a81d72-d3c7-4fed-b2e6-9e20bc3fcbb7
Education Council. (2019). Alice Springs (Mparntwe) Education Declaration. Education Services Australia. https://www.education.gov.au/indigenous-education/resources/alice-springs-mparntwe-education-declaration
European Association for Music in Schools. (n.d.). Music in schools: Sweden. EAS-music. https://eas-music.org/countries/sweden/music-in-schools-se/
Garvis, S., Barton, G., & Hartwig, K. (2017). Music education in schools – What is taught? A comparison of curriculum in Sweden and Australia. Australian Journal of Music Education, 51(2), 10–19. https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ1269879.pdf
Gazzano, A. (2024). Japan’s programming education: A critical focus on music in elementary schools. Arts Education Policy Review, 125(2), 81–93. https://doi.org/10.1080/10632913.2021.1974996
Jin, X. (2025). Analysis of the current situation of music education in primary and secondary schools in the perspective of aesthetic education. International Journal of Asian Social Science Research, 2(2), 70–82. https://doi.org/10.70267/ijassr.250202.7082
Ke, L., & bin Othman, J. A. (2022). Research on the comparison of music curriculum standards in primary schools of China and Malaysia. Journal of Education and Social Science, 19(1), 46–55. https://www.jesoc.com/wp-content/uploads/2022/05/JESOC19-205-1.pdf
Koval, T., Kolesnik, K., & Grab, O. (2023). Ukrainian folk song creativity as a means of education of younger school students in the conditions of the New Ukrainian School. Viae Educationis: Studies of Education and Didactics, 2023(2), 19–24. https://doi.org/10.15804/ve.2023.02.02
Marievych, N., Kuziv, M., Doroshenko, T., Aliksiichuk, O., Borysova, T., & Fedorchuk, V. (2022). Training future primary school teachers to organize game-based music activities. Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensionala, 14(1), 15–31. https://doi.org/10.18662/rrem/14.1/505
Matsunobu, K. (2021). Exploring the unmeasurable: Valuing the long-term impacts of primary music education. Music Education Research, 23(1), 14–27. https://doi.org/10.1080/14613808.2020.1834524
Ministry of Education of the People’s Republic of China. (2022). Compulsory education arts curriculum standards. Beijing Normal University Press. http://www.moe.gov.cn/srcsite/A26/s8001/202204/t20220420_619921.html
Skollag (SFS 2010:800) [Education Act]. (2010). Sveriges Riksdag. https://www.riksdagen.se/sv/dokument-lagar/dokument/svensk-forfattningssamling/skollag-2010800_sfs-2010-800
Sungurtekin, S. (2021). Classroom and music teachers’ perceptions about the development of imagination and creativity in primary music education. Journal of Pedagogical Research, 5(3), 164–186. https://doi.org/10.33902/jpr.2021371364
Susino, M. (2022). Promising practices in music teaching and learning: Practical recommendations and policies across cultures. Arts Education Policy Review, 123(4), 194–204. https://doi.org/10.1080/10632913.2020.1844831
Suzuki, A. (2021). The role of music in science classes in English and Japanese primary schools: A comparison at early stage science education. Instructional Studies, 3, 19–43. https://doi.org/10.57314/00000751
Swedish Arts Council. (2024). Creative Schools programme (Skapande skola). Kulturradet. https://www.kulturradet.se/en/in-english/creative-schools/
Swedish National Agency for Education. (2022). Curriculum for compulsory school, preschool class and school-age educare (Lgr22). Skolverket. https://www.skolverket.se/download/18.11f7c7851925054d8c645/1727947772375/pdf13128.pdf
Tsubonou, Y. (2020). Music education as a bridge between schools and society: Seeking new partnerships in school education. International Journal of Creativity in Music Education, 7, 2–14. https://doi.org/10.50825/icme.7.0_2
Wang, I. T., & Xu, Q. (2026). From policy to classroom: The implementation of aesthetic assistance projects in underdeveloped areas of China. Malaysian Journal of Social Sciences and Humanities, 11(4), e003919. https://doi.org/10.47405/mjssh.v11i4.3919
Xinhua. (2020, October 16). China to strengthen physical, aesthetic education in schools. The State Council of the People’s Republic of China. https://english.www.gov.cn/policies/latestreleases/202010/16/content_WS5f88d443c6d0f7257693db1e.html
Yang, Y. (2026). The development of music education philosophy in mainland China during 1990–2022: A corpus-based thematic review. International Journal of Music Education, 44(1), 111–128. https://doi.org/10.1177/02557614241258221
Zhu, Q., Solano-Sánchez, M. Á., & Lorenzo Quiles, O. (2024). Situation of music education in primary school in Wuhan (China): Analysis from the perspective of music teachers. Frontiers in Education, 9, Article 1480946. https://doi.org/10.3389/feduc.2024.1480946
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
