ПРОЄКТУВАННЯ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ ЧЕРЕЗ ДОСЛІДЖЕННЯ: ДОСВІД ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ В УМОВАХ  ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Марина ШЛЕНЬОВА

doi:10.34142/2312-1548.2026.66.03

Автор(и)

Марина ШЛЕНЬОВА Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського Харківський авіаційний інститут Автор https://orcid.org/0000-0003-4297-6872

DOI:

https://doi.org/10.34142/2312-1548.2026.66.03

Ключові слова:

змішане навчання, дослідницько-орієнтоване навчання, бібліотечна та архівна справа, дизайн-дослідження, професійна підготовка, цифрові інструменти, мотивація студентів

Анотація

Стаття присвячена актуальній проблемі проєктування змішаного навчання через дослідження у професійній підготовці майбутніх фахівців бібліотечної, інформаційної та архівної справи (спеціальність В13, раніше 029). В умовах цифрової трансформації вищої освіти обґрунтовано необхідність переходу від механічного поєднання онлайн- і офлайн-форматів до цілісної педагогічної моделі, де дослідницька діяльність виступає системоутворювальним чинником.

Метою роботи є теоретичне обґрунтування та емпірична перевірка ефективності такої моделі на базі технічного закладу вищої освіти (Національний аерокосмічний університет «ХАІ»). Методологія дослідження ґрунтується на концепції design-based research та передбачає використання змішаних методів (mixed-methods): кількісного опитування IMMS (Instructional Materials Motivation Survey) за моделлю ARCS Дж. Келлера для вимірювання мотивації та якісних методів (напівструктуровані інтерв’ю з викладачем, педагогічне спостереження, SWOT-аналіз).

Експериментальна робота реалізовувалася у три етапи: діагностико-проєктувальний, формувально-коригувальний та рефлексивно-узагальнювальний. Детально описано процес ітеративної трансформації традиційного курсу в гібридний формат на платформі «Ментор». Ключовим елементом оновленого дизайну стала інтеграція цифрових інструментів (наукових репозиторіїв, баз даних, ШІ-чатботів, інструментів спільної роботи Google Docs) та дослідницьких завдань (групові кейси, міні-дослідження, перевірка згенерованого контенту).

Результати дослідження засвідчили позитивну динаміку навчальної мотивації здобувачів: зафіксовано зростання інтегрального показника на 12,8%, що підтверджує ефективність поєднання дослідницького підходу з гнучкістю змішаного навчання. Якісний аналіз рефлексій викладача виявив складну траєкторію професійної трансформації: від початкових побоювань та опору до усвідомлення переваг фасилітативної ролі й колаборативної взаємодії. Зроблено висновок, що успішність змішаного навчання залежить не лише від технологічної інфраструктури, а й від системної підтримки викладачів та підпорядкування цифрових інструментів єдиній дослідницькій логіці курсу.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографія автора

автор Марина ШЛЕНЬОВА, афіліація Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського Харківський авіаційний інститут

кандидат філологічних наук, доцент, в. о. завідувача кафедри української мови та мовної комунікації
ORCID https://orcid.org/0000-0003-4297-6872

Посилання

Bykov, V. (2013). Cloud computer-technology platform of open education and appropriate development of organizational and technological structure of it departments of educational establishments. Theory and practice of social systems management, (1), 81–98. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tipuss_2013_1_14

Buhaichuk, К. (2016). Blended learning: theoretical analysis and strategy of implementation in educational process of higher educational institutions. Information Technologies and Learning Tools, 54(4), 1–18. https://doi.org/10.33407/itlt.v54i4.1434

Kademiya, M. Yu. (2009). Information and communication technologies of education: a terminological dictionary. SPOLOM.

Kobysia, А. (2017). Information educational environment as a platform for implementing blended learning in higher education institutions. Information Technologies and Learning Tools, 57(1), 75–82. https://doi.org/10.33407/itlt.v57i1.1528

Morze, N. V., & Kocharian, A. B. (2014). ICT competence standards for higher educators and quality assurance in education. Information Technologies and Learning Tools, 43(5), 27–39. https://doi.org/10.33407/itlt.v43i5.1132

Boelens, R., De Wever, B., & Voet, M. (2017). Four key challenges to the design of blended learning: A systematic literature review. Educational Research Review, (22), 1–18. https://doi.org/10.1016/j.edurev.2017.06.001

Bonk, C. J., & Graham, C. R. (Eds.). (2006). The handbook of blended learning: Global perspectives, local designs. Pfeiffer. https://www.wiley.com/en-ae/The%2BHandbook%2Bof%2BBlended%2BLearning%3A%2BGlobal%2BPerspectives%2C%2BLocal%2BDesigns-p-9781118429570

Chickering, A. W., & Gamson, Z. F. (1987, March). Seven principles for good practice in undergraduate education. AAHE Bulletin, 39(7), 3–7. https://eric.ed.gov/?id=ED282491

Deslauriers, L., Schelew, E., & Wieman, C. (2011). Improved learning in a large-enrollment physics class. Science, 332(6031), 862–864. https://doi.org/10.1126/science.1201783

Donnelly, R. (2010). Harmonizing technology with interaction in blended problem-based learning. Computers & Education, 54(2), 350–359. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2009.08.012

Garrison, D. R., & Kanuka, H. (2004). Blended learning: Uncovering its transformative potential in higher education. The Internet and Higher Education, 7(2), 95–105. https://doi.org/10.1016/j.iheduc.2004.02.001

George, D., & Mallery, P. (2003). SPSS for Windows step by step: A simple guide and reference, 11.0 update (4th ed.). Allyn & Bacon. https://books.google.com/books/about/SPSS_for_Windows_Step_by_Step.html?id=AghHAAAAMAAJ

Glaser, B. G. (1965). The constant comparative method of qualitative analysis. Social Problems, 12(4), 436–445. https://doi.org/10.2307/798843

Graham, C. R. (2006). Blended learning systems: Definition, current trends, and future directions. In C. J. Bonk & C. R. Graham (Eds.), The handbook of blended learning: Global perspectives, local designs (pp. 3–21). Pfeiffer. https://scholarsarchive.byu.edu/facpub/8152/

Keller, J. M. (2010). Motivational design for learning and performance: The ARCS model approach. Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4419-1250-3

McKenney, S., & Reeves, T. C. (2014). Educational design research. In J. M. Spector, M. D. Merrill, J. Elen, & M. J. Bishop (Eds.), Handbook of research on educational communications and technology (4th ed., pp. 131–140). Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4614-3185-5_11

Morse, J. M. (1991). Strategies for sampling. In J. M. Morse (Ed.), Qualitative nursing research: A contemporary dialogue (pp. 127–145). Sage.

Napier, N. P., Dekhane, S., & Smith, S. (2011). Transitioning to blended learning: Understanding student and faculty perceptions. Journal of Asynchronous Learning Networks, 15(1), 20–32. https://doi.org/10.24059/olj.v15i1.188

Picciano, A. G. (2013). Introduction to blended learning: Research perspectives, volume 2. In A. G. Picciano, C. D. Dziuban, & C. R. Graham (Eds.), Blended learning: Research perspectives (Vol. 2, pp. 1–9). Routledge. https://www.taylorfrancis.com/chapters/edit/10.4324/9781315880310-1/introduction-blended-learning-research-perspectives-volume-2-anthony-picciano

Tongco, M. D. C. (2007). Purposive sampling as a tool for informant selection. Ethnobotany Research and Applications, 5, 147–158. https://ethnobotanyjournal.org/index.php/era/article/view/126

Yurdakul, I. K. (2011). Examining technopedagogical knowledge competencies of preservice teachers based on ICT usage. Hacettepe University Journal of Education, 40, 397–408. https://efdergi.hacettepe.edu.tr/yonetim/icerik/makaleler/424-published.pdf

Zioga, C., & Bikos, K. (2020). Collaborative writing using Google Docs in primary education: Development of argumentative discourse. Turkish Online Journal of Distance Education, 21(1), 133–142. https://doi.org/10.17718/tojde.690372