ОСОБЛИВОСТІ ЛОКУСУ КОНТРОЛЮ ЗДОРОВ ҆Я ТА СТІЙКОСТІ ДО СТРЕСУ У ПРАЦІВНИКІВ ГУМАНІТАРНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Анотація

Актуальність дослідження. Стаття присвячена актуальній проблемі – пошуку ефективних способів психологічної підтримки персоналу гуманітарних організацій, які працюють в умовах вираженої соціальної напруженості. Авторами наголошено, що вплив війни на сучасне українське суспільство проявляється особливо гостро не стільки на фізичному, скільки на психічному рівні. Особливості роботи працівників гуманітарних організацій в тому, що вони працюють у кризових ситуаціях або на територіях стихійних лих чи військових конфліктів та здійснюють діяльність з порятунку інших людей. Така робота потребує високої психологічної стійкості, здатності швидко приймати рішення, бути неупередженим, дотримуватися етичних принципів. Необхідною професійною якістю є здатність до самоконтролю, стресостійкість, швидке реагування на зміни обставин та прийняття рішень, що і обумовило потребу дослідження даної проблеми.

Мета статті полягає у представленні аналізу досліджень та сутності розуміння понять і дослідження особливостей локусу контролю здоров’я та стійкості до стресу у працівників гуманітарних організацій в умовах вираженої соціальної напруженості.

Методи та результати. Діагностики локусу контролю здійснювалася за методикою «Опитувальник рівня суб'єктивного контролю (РСК)» (Дж. Роттера в адаптації Є. Бажина, Е. А. Голінкіна, Л. М. Еткінда) та проводилися діагностика професійного вигорання за Шкалою професійного вигорання Маслач (MBI) Maslach Burnout Inventory. За даними аналізу було визначено, що, чим вища загальна інтернальність, тим менший рівень деперсоналізації. Розвинений внутрішній локус контролю виступає антиризиковим чинником, який стримує розвиток професійного цинізму та міжособистісного відсторонення. Між показником загальної інтернальності (ЗІ) та компонентом «напруження» синдрому емоційного вигорання встановлено зворотний (негативний) статистично значущий зв'язок, що є підтвердженням того, що вищий рівень суб'єктивного контролю особистості виступає стримувальним фактором для формування первинного психоемоційного напруження. Встановлено статистично значущий зворотний зв'язок між показником загальної інтернальності (ЗІ) та фазою «виснаження», що відповідно підтверджує: зниження рівня внутрішнього локусу контролю та схильність до екстернальності супроводжуються поглибленням психоемоційного виснаження, психосоматичних порушень та емоційного дефіциту. Між показником інтернальності за шкалою здоров’я та хвороби (ІЗ) і синдромом емоційного вигорання кореляція на середньому рівні значущості та вказує на те, що люди, які вважають себе винятково відповідальними за своє здоров'я, мають вищий рівень емоційного вигорання, що можна пояснити тим, що надмірна фіксація на контролі власного стану та самопочуття на тлі стресу виснажує внутрішні ресурси особистості.

Висновки. В ході проведеного аналізу отриманих результатів можна зробити висновки, що існує залежність між локусом суб`єктивного контролю та рівнем емоційного вигорання: чим вищі показники інтернальності, тим нижчий рівень емоційного вигорання. Локус контролю є одним із предикторів життєстійкості та визначальним чинником у стані здоров’я. базовою психологічною потребою людини, яка дає можливість подолати невизначеність, структурувати життєдіяльність та досягати цілей.