ПРОФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ВИКЛАДАЧА МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ЯК ІНТЕГРАТИВНИЙ ЧИННИК ЙОГО РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.34142/23129387.2026.75.04Ключові слова:
професійна ідентичність, викладач музичного мистецтва, професійний розвиток, музично-виконавська складова, педагогічна складова, професійне Я, професійна рефлексіяАнотація
Актуальність дослідження: професійний розвиток викладача музичного мистецтва передбачає не лише вдосконалення педагогічної та виконавської майстерності, а й постійне переосмислення власного місця у професії, професійних ролей та напрямів подальшого зростання. Специфіка музично-педагогічної діяльності полягає у поєднанні двох професійних сфер – музично-виконавської та педагогічної, що актуалізує проблему їх узгодження у структурі професійної ідентичності викладача. Водночас недостатньо теоретично визначеним залишається питання про те, яким чином співвідношення цих складових пов’язане з професійним розвитком викладача музичного мистецтва.
Мета дослідження: теоретичне обґрунтування професійної ідентичності викладача музичного мистецтва як інтегративного чинника його професійного розвитку та теоретичне моделювання взаємодії педагогічної і музично-виконавської складових професійної ідентичності.
Методи дослідження: теоретичний аналіз наукових праць із проблеми професійної ідентичності, порівняння концептуальних підходів до її розуміння, узагальнення положень щодо професійного становлення музичних педагогів, теоретичне моделювання.
Результати дослідження: професійну ідентичність викладача музичного мистецтва визначено як динамічну систему уявлень про себе як суб’єкта музично-педагогічної діяльності, що відображає усвідомлення професійної належності, ролей, цінностей, компетентностей і перспектив розвитку. Обґрунтовано її подвійну структуру, представлену музично-виконавською та педагогічною складовими, яким відповідають професійні позиції «Я – музикант» та «Я – педагог». Виокремлено три варіанти їх співвідношення: домінування музично-виконавської складової, домінування педагогічної складової та їх інтеграцію. Інтегрованість розглянуто не як однакову вираженість обох складових, а як їх узгодження у межах цілісного професійного Я – «Я – викладач музичного мистецтва». Визначено смислово-орієнтаційний, рефлексивно-оцінний, інтеграційно-узгоджувальний та регулятивно-трансформаційний механізми, через які професійна ідентичність пов’язана з осмисленням професійного досвіду, визначенням пріоритетів саморозвитку та змінами професійної діяльності.
Висновки: професійна ідентичність викладача музичного мистецтва може розглядатися як інтегративний чинник професійного розвитку, що забезпечує узгодження музично-виконавської та педагогічної складових професійного Я, поєднує набутий досвід з актуальним професійним самовизначенням та орієнтирами подальшого становлення. Співвідношення цих складових має динамічний характер і може змінюватися відповідно до етапу професійного шляху та актуальних завдань діяльності. Результати теоретичного моделювання створюють підґрунтя для подальшого емпіричного дослідження структури професійної ідентичності викладачів музичного мистецтва та її взаємозв’язку з їх професійним розвитком.
Завантажити
Посилання
Атрощенко, Т. О. (2021). Наукові проєкції феномену професійної ідентичності майбутніх педагогів. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота, 1(48), 15–18. https://doi.org/10.24144/2524-0609.2021.48.15-18
Кочкурова, О., Федорова, О., & Єрмак, Г. (2019). Педагогічні умови становлення професійної ідентичності майбутніх педагогів. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка, 2(23), 41–46. https://doi.org/10.33842/22195203/2019/23/41/46
Чурікова-Кушнір, О., & Софроній, З. (2025). Формування професійної ідентичності майбутніх викладачів музичного мистецтва через участь у конкурсі-фестивалі «Хай пісня скликає друзів». Естетика і етика педагогічної дії, 32, 184–195. https://doi.org/10.33989/2226-4051.2025.32.347877
Ballantyne, J., & Canham, N. (2023). Understanding music teachers’ perceptions of themselves and their work: An importance–confidence analysis. International Journal of Music Education, 41(3), 455–471. https://doi.org/10.1177/02557614221124966
Ballantyne, J., & Zhukov, K. (2017). A good news story: Early-career music teachers’ accounts of their “flourishing” professional identities. Teaching and Teacher Education, 68, 241–251. https://doi.org/10.1016/j.tate.2017.08.009
Chua, S. L., & Welch, G. F. (2021). A lifelong perspective for growing music teacher identity. Research Studies in Music Education, 43(3), 329–346. https://doi.org/10.1177/1321103X19875080
Halal Orfali, C., Arancibia Muñoz, M. L., Riquelme Plaza, I., & Unda Valenzuela, R. (2024). How higher education teachers see their professional identity. Frontiers in Education, 9, Article 1429847. https://doi.org/10.3389/feduc.2024.1429847
Jing, C., Adnan, N. H. B., & Jalaludin, N. A. B. (2026). A systematic review of research on pre-service music teachers’ professional identity (2015–2025): Methods, conceptualization, and main findings. Acta Innovations, 62, 208–219. https://doi.org/10.62441/actainnovations.v62i.906
Lewis, R. M. (2024). Meeting the musician-teacher halfway: A Baradian perspective on identity research in music education. Music Education Research, 26(3), 318–333. https://doi.org/10.1080/14613808.2024.2341237
Pellegrino, K. (2009). Connections between performer and teacher identities in music teachers: Setting an agenda for research. Journal of Music Teacher Education, 19(1), 39–55. https://doi.org/10.1177/1057083709343908
Reissner, S., & Armitage-Chan, E. (2024). Manifestations of professional identity work: An integrative review of research in professional identity formation. Studies in Higher Education, 49(12), 2707–2722. https://doi.org/10.1080/03075079.2024.2322093
Rushton, E. A. C., Rawlings Smith, E., Steadman, S., & Towers, E. (2023). Understanding teacher identity in teachers’ professional lives: A systematic review of the literature. Review of Education, 11(2), Article e3417. https://doi.org/10.1002/rev3.3417
Yang, Y. (2023). Challenges in teachers’ professional identity development under the National Teacher Training Programme: An exploratory study of seven major cities in Mainland China. Music Education Research, 25(4), 468–484. https://doi.org/10.1080/14613808.2023.2246136
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.