ТВОРЧЕ СПРИЙМАННЯ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ МЕХАНІЗМ КОНСТРУЮВАННЯ НОВОГО ДОСВІДУ

Анотація

Актуальність дослідження. Зростання складності та невизначеності сучасного інформаційного середовища змінює психологічні вимоги до сприймання. Людина взаємодіє не лише зі значним обсягом інформації, а й з неповними, неоднозначними та структурно неоднорідними стимулами, які потребують відбору, осмислення й перебудови. За таких умов сприймання не зводиться до пасивної реєстрації зовнішніх властивостей. Воно набуває характеру активного процесу, у якому попередній досвід, перцептивні гіпотези, категоризація, аналогізування та мисленнєві стратегії беруть участь у конструюванні осмисленого образу дійсності. Проблема творчого сприймання є важливою для пояснення того, як формується новий досвід у взаємодії людини з незнайомим візуальним та інформаційним матеріалом. Окремого теоретичного розгляду потребує естетичне сприймання, оскільки форма, композиція, виразність і стильова організація візуального матеріалу вимагають диференційованого опрацювання та створюють можливості для множинної інтерпретації й творчого перетворення досвіду.

Методи. Використано теоретичний аналіз, порівняння, концептуальний синтез і систематизацію українських та міжнародних психологічних підходів до творчого мислення, творчого конструювання, опрацювання нової інформації, візуального та естетичного сприймання. Стратегіальний підхід до творчого мислення розглянуто у взаємозв'язку з дослідженнями щодо творчого конструювання та мисленнєвих стратегій побудови образу світу. Сучасні моделі естетичного опрацювання та дослідження естетичних здібностей використано для уточнення ролі перцептивної диференціації, категоризації, інтерпретації та оцінювання у конструюванні нового досвіду.

Висновки. Творче сприймання обґрунтовано як активний процес конструювання нового досвіду, у якому сенсорна інформація відбирається, диференціюється, співвідноситься з попередніми знаннями, перебудовується та інтерпретується. Його творчий характер найбільш виразно виявляється тоді, коли стимул є новим, неповним, неоднозначним або допускає кілька осмислених способів організації. Аналогізування, категоризацію, перцептивні гіпотези, стратегіальне перетворення та оцінювання розглянуто як взаємопов'язані механізми цього процесу. Естетичне сприймання є сферою, у якій ці механізми проявляються особливо виразно. Естетичні здібності не ототожнюються з творчим сприйманням, а розглядаються як індивідуально-психологічні ресурси, що можуть підвищувати диференційованість та інтерпретаційну насиченість візуального досвіду.