ТВОРЧЕ СПРИЙМАННЯ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ МЕХАНІЗМ КОНСТРУЮВАННЯ НОВОГО ДОСВІДУ
DOI:
https://doi.org/10.34142/23129387.2026.75.02Ключові слова:
творче сприймання, творче мислення, творче конструювання, нова інформація, аналогізування, категоризація, візуальна інформація, естетичне сприймання, естетичні здібності, естетичний досвідАнотація
Актуальність дослідження. Зростання складності та невизначеності сучасного інформаційного середовища змінює психологічні вимоги до сприймання. Людина взаємодіє не лише зі значним обсягом інформації, а й з неповними, неоднозначними та структурно неоднорідними стимулами, які потребують відбору, осмислення й перебудови. За таких умов сприймання не зводиться до пасивної реєстрації зовнішніх властивостей. Воно набуває характеру активного процесу, у якому попередній досвід, перцептивні гіпотези, категоризація, аналогізування та мисленнєві стратегії беруть участь у конструюванні осмисленого образу дійсності. Проблема творчого сприймання є важливою для пояснення того, як формується новий досвід у взаємодії людини з незнайомим візуальним та інформаційним матеріалом. Окремого теоретичного розгляду потребує естетичне сприймання, оскільки форма, композиція, виразність і стильова організація візуального матеріалу вимагають диференційованого опрацювання та створюють можливості для множинної інтерпретації й творчого перетворення досвіду.
Методи. Використано теоретичний аналіз, порівняння, концептуальний синтез і систематизацію українських та міжнародних психологічних підходів до творчого мислення, творчого конструювання, опрацювання нової інформації, візуального та естетичного сприймання. Стратегіальний підхід до творчого мислення розглянуто у взаємозв'язку з дослідженнями щодо творчого конструювання та мисленнєвих стратегій побудови образу світу. Сучасні моделі естетичного опрацювання та дослідження естетичних здібностей використано для уточнення ролі перцептивної диференціації, категоризації, інтерпретації та оцінювання у конструюванні нового досвіду.
Висновки. Творче сприймання обґрунтовано як активний процес конструювання нового досвіду, у якому сенсорна інформація відбирається, диференціюється, співвідноситься з попередніми знаннями, перебудовується та інтерпретується. Його творчий характер найбільш виразно виявляється тоді, коли стимул є новим, неповним, неоднозначним або допускає кілька осмислених способів організації. Аналогізування, категоризацію, перцептивні гіпотези, стратегіальне перетворення та оцінювання розглянуто як взаємопов'язані механізми цього процесу. Естетичне сприймання є сферою, у якій ці механізми проявляються особливо виразно. Естетичні здібності не ототожнюються з творчим сприйманням, а розглядаються як індивідуально-психологічні ресурси, що можуть підвищувати диференційованість та інтерпретаційну насиченість візуального досвіду.
Завантажити
Посилання
Біла, І. М. (2011). Психологія творчого конструювання в дошкільному віці. Веселка.
Біла, І. М. (2012). Психологічні особливості сприймання молодшими підлітками нової візуальної інформації. У В. О. Моляко (Ред.), Психологічне дослідження творчих перцептивних процесів на різних вікових рівнях (с. 171–185). Імекс-ЛТД.
Моляко, В. О., Ваганова, Н. А., Гулько, Ю. А., Шепельова, М. В., Третяк, Т. М., Завгородня, О. В., Латиш, Н. М., & Біла, І. М. (2021). Функціонування творчого мислення в інформаційно-віртуальному просторі суб’єкта (В. О. Моляко, Ред.). Видавець Вікторія Кундельська.
Моляко, В. О., Біла, І. М., Ваганова, Н. А., Гулько, Ю. А., Завгородня, О. В., Латиш, Н. М., Третяк, Т. М., & Шепельова, М. В. (2024). Функціонування творчого мислення в умовах інформаційної невизначеності (В. О. Моляко, Ред.). Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України.
Моляко, В. О., Третяк, Т. М., Ваганова, Н. А., & Шепельова, М. В. (2020). Розуміння нової інформації як процес розв’язування задач. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія, 31(70)(4), 42–50. https://doi.org/10.32838/2709-3093/2020.4/06
Leder, H., Belke, B., Oeberst, A., & Augustin, D. (2004). A model of aesthetic appreciation and aesthetic judgments. British Journal of Psychology, 95(4), 489–508. https://doi.org/10.1348/0007126042369811
Myszkowski, N., Storme, M., Zenasni, F., & Lubart, T. (2014). Is visual aesthetic sensitivity independent from intelligence, personality and creativity? Personality and Individual Differences, 59, 16–20. https://doi.org/10.1016/j.paid.2013.10.021
Myszkowski, N., & Zenasni, F. (2016). Individual differences in aesthetic ability: The case for an aesthetic quotient. Frontiers in Psychology, 7, Article 750. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2016.00750
Pelowski, M., Markey, P. S., Lauring, J. O., & Leder, H. (2016). Visualizing the impact of art: An update and comparison of current psychological models of art experience. Frontiers in Human Neuroscience, 10, Article 160. https://doi.org/10.3389/fnhum.2016.00160
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.