ІНКЛЮЗИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВИКЛАДАЧА ЗВО: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

Автор(и)

  • Тетяна Московченко Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди image/svg+xml Автор https://orcid.org/0009-0002-5370-2068

DOI:

https://doi.org/10.34142/23128046.2026.60.08

Ключові слова:

інклюзія, інклюзивна освіта, компетентність, інклюзивна компетентність, викладач, заклад вищої освіти, зарубіжний досвід, універсальний дизайн навчання, самооцінка педагога

Анотація

У статті представлено комплексний теоретико-аналітичний огляд зарубіжного досвіду формування та оцінювання інклюзивної компетентності викладачів закладів вищої освіти (ЗВО) в контексті глобальних освітніх трансформацій. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю гармонізації національної освітньої політики України з європейськими стандартами забезпечення рівного доступу до якісної вищої освіти. На основі системного аналізу наукових джерел, міжнародних нормативно-правових актів (Саламанкська декларація, Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю) та комюніке Болонського процесу уточнено суть поняття «інклюзивна компетентність викладача» як багаторівневого інтегрального утворення. Охарактеризовано його структуру, що охоплює мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний та рефлексивний компоненти.
Особливу увагу приділено порівняльному аналізу стратегій країн Європейського Союзу. Висвітлено досвід Великої Британії щодо впровадження концепції EDI (рівність, різноманітність та інклюзія) як етичного та професійного стандарту викладача. Проаналізовано кейси Іспанії та Фінляндії, де акцент зміщено на діяльнісний компонент – здатність до модифікації навчальних планів та застосування універсального дизайну навчання (UDL). Важливим аспектом роботи є аналіз результатів емпіричних досліджень самооцінки викладачів у Румунії та Іспанії, що виявили суттєвий дефіцит практичних умінь при загальному позитивному ставленні до ідей інклюзії.
У статті доведено взаємозв’язок інклюзивної компетентності з цифровою грамотністю педагога, що є критичним для усунення бар’єрів у дистанційному навчанні. На основі зіставлення зарубіжних інституційних моделей із сучасним станом інклюзивної освіти в Україні обґрунтовано необхідність впровадження системних механізмів діагностики та психолого-педагогічного супроводу викладачів. Сформульовано висновки щодо перспектив адаптації передових практик для створення інклюзивно орієнтованого освітнього середовища в українських ЗВО.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографія автора

  • автор Тетяна Московченко, афіліація Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

    здобувачка третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти за спеціальністю А1. Освітні науки

Посилання

Башкір О., Собченко Т., Смолянюк Н. The Creation of Inclusive Educational Space in Higher Educational Institutions of Ukraine: Teachers Experience Analysis. Молодь і ринок. 2024. № 1 (227). С. 94–100. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4634.2024.304104

Бялковська О. Інклюзивна освіта у вищій школі: аналіз та перспектива. Інклюзивна освіта у процесі модернізації вищої освіти України в умовах глобалізації. 2024. Розд. 4. С. 482–501. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-560-0-32

Дущенко О. Огляд реалізації інклюзивної освіти. Інноваційна педагогіка. Серія: Загальна педагогіка. 2024. Вип. 78, т. 1. С. 55–59. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-6085/2024/78.1.10

Лященко В. М. Система підвищення кваліфікації педагогів Харківської області з питань інклюзивної освіти й навчання учнів з особливими освітніми потребами. Інноваційна педагогіка. 2021. Вип. 42, т. 2. С. 108–111. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-6085/2021/42.21

Ніколенко Л. Інклюзія у вищій освіті: філософсько-суспільний вимір. Scientific Journal of Khortytsia National Academy. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. 2024. № 1(10). С. 7–14. DOI: https://doi.org/10.51706/2707-3076-2024-10-1

Петроє О. Еволюція політики європейських стандартів соціальної інклюзії у сфері вищої освіти. Наукові інновації та передові технології. 2024. № 12(40). С. 147–160. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2024-12(40)-147-160

Aruştei C., Häkli J., Ciulu R. Higher Education Teachers’ Confidence in Their Diversity and Inclusion Competencies. Review of Economic and Business Studies. 2023. Vol. 16, no. 2. P. 71–98. DOI: https://doi.org/10.47743/rebs-2023-2-0004

García-Toledano E., Gracia-Zomeño A., González-Olivares Á. L., Palomares-Ruiz A. Development of Essential Competences for the Success of Inclusive Quality Teaching–Learning Processes in Higher Education. Education Sciences. 2023. Vol. 13, no. 12. Art. 1243. DOI: https://doi.org/10.3390/educsci13121243

Zarceño García de Soriano A. J., Agreda Montoro M., Ortiz Colón A. M. Digital Teaching Competence and Educational Inclusion in Higher Education: A Systematic Review. The Electronic Journal of e-Learning. 2024. Vol. 22, no. 1. P. 31–43. DOI: https://doi.org/10.34190/ejel.22.1.3114

Завантаження

Опубліковано

2026-04-15

Номер

Розділ

Статті

Схожі статті

1-10 з 27

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.