ПЕДАГОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ЕМПАТІЙНО-РЕФЛЕКСИВНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МИСТЕЦТВА

Анотація

У статті розкрито теоретичні та організаційно-методичні засади педагогічного моніторингу процесу формування емпатійно-рефлексивної культури майбутніх учителів мистецтва. На основі аналізу наукових підходів уточнено суть понять «моніторинг», «педагогічний моніторинг», визначено їх спільні та відмінні характеристики, розмежовано педагогічний та освітній моніторинг. Педагогічний моніторинг процесу формування емпатійно-рефлексивної культури майбутніх учителів мистецтва представлено як систематичне й тривале відстеження перебігу та результатів цього процесу, що ґрунтується на періодичному отриманні, зіставленні й аналізі інформації про зміни у структурних компонентах досліджуваної якості та дає можливість простежувати їх динаміку у взаємозв’язку з педагогічними впливами. Визначено мету й об’єкти педагогічного моніторингу, схарактеризовано інформаційну, діагностичну, аналітичну, прогностичну, коригувальну та рефлексивну функції. Обґрунтовано принципи науковості, систематичності, об’єктивності, комплексності, гуманістичної спрямованості, суб’єктності, конфіденційності та зворотного зв’язку. Організацію педагогічного моніторингу представлено як послідовність взаємопов’язаних етапів, що забезпечують перехід від визначення мети, об’єктів, критеріїв і показників до отримання та інтерпретації моніторингових даних, їх використання для коригування процесу формування емпатійно-рефлексивної культури та подальшого відстеження змін. Конкретизовано комплекс методів, що охоплює тестування, анкетування, опитування, бесіду, самооцінювання, педагогічне спостереження, експертне оцінювання та рефлексивні методи. Визначено циклічний характер педагогічного моніторингу, що забезпечує систематичне відстеження динаміки формування досліджуваної якості, виявлення проблемних аспектів і використання отриманої інформації для вдосконалення змісту, форм і методів формування емпатійно-рефлексивної культури майбутніх учителів мистецтва