УКРАЇНСЬКІ ШЕВЧЕНКОЗНАВЦІ 1-ї ТРЕТИНИ ХХ СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.34142/2312-1076.2026.2.108.08Ключові слова:
Т. Шевченко, шевченкознавство, українські дослідники, українське літературознавство, академічний напрямокАнотація
Актуальність. Дослідники-шевченкознавці академічного напрямку кінця ХІХ – початку ХХ століть працювали на зламі епох, що включив і боротьбу проти імперії, і боротьбу в умовах неоімперських зазіхань на право людини отримувати достовірну інформацію про попередню історію та її діячів. Чимало з таких дослідників було репресовано радянською системою, адже вони не вкладалися в її ідеологічні канони. Деякі з них намагалися варіювати концепціями шевченкознавства (О. Дорошкевич (від описів природи в поезії Шевченка до його соціалістичного оточення) (Дорошкевич, 1924); П. Филипович (від заперечення революційної легенди про Шевченка до теми впливу на Т. Шевченка декабристів) (Филипович, 1925; 1926)). Інші дослідники проводили глибокі фактологічні розвідки за документальними джерелами (С. Єфремов (з питань Кирило-Мефодіївської справи) (Єфремов, 1926), В. Міяковський (біографія керівника Кирило-Мефодіївського товариства Микола Гулака) (Міяковський, 1926)); ще інші досліджували стиль і поетику митця (С. Родзевич (сюжет і стиль) (Родзевич, 1926), Б. Якубський (ритміку) (Якубський, 1926)). В аспекті шевченкіани слід додати аналіз Шевченкового епістолярію С. Єфремовим (Єфремов,1929) та М. Новицьким (М. Новицький, 1926), театральних уподобань Шевченка П. Руліним (Рулін, 1926), огляд деяких ілюстрацій Т. Шевченка-художника О. Новицьким (О. Новицький, 1926). Ці розвідки свідчать про роботу науковців-шевченкознавців 10–30 років ХХ ст., які досліджували спадщину великого митця відповідно до академічного підходу. Мета – дослідити діяльність окремих українських науковців періоду 1-ї третини ХХ століття в контексті їх участі в шевченкознавчих студіях. Завдання. З’ясувати внесок у розвиток шевченкознавства науковців І-ї третини ХХ століття. Результати. У статті розглянуто здобутки перших шевченкознавців, які виявили не лише майстерність у дослідженні життя й творчості Т. Шевченка, але й академічну доброчесність, не зрадивши принципів достовірності й історичності в дослідженнях. З’ясовано внесок у розвиток шевченкознавства в період 1-ї третини ХХ століття П. Филиповича, О. Дорошкевича, С. Єфремова, В. Міяковського, С. Родзевича, Б. Якубського, М. Новицького, П. Руліна, О. Новицького, М. Зерова. Відзначено, що кожен із них здійснював не лише наукову діяльність, але й пропагандистську, поширюючи спільну розповідь про великого українського митця серед людства – про його буремне життя й полум’яну творчість, про його значення як світоча українського національного руху за незалежність і власну державність. Висновки. Науковці 1-ї третини ХХ століття в дослідженні спадщини Т.Шевченка залучали історичні, соціологічні, психологічні, бібліографічні, літературознавчі та мистецтвознавчі знання, а також організаторські вміння, формуючи програмні завдання для подальших дослідників творчості й життя Т. Шевченка.
Завантажити
Посилання
Александрова, Г. (2014). Компаративні студії Павла Филиповича: поза межами часу і нації. Філологічні семінари, 17, 98–109.
Андрєєв, В. М. (2014). Віктор Петров: Науковець та розвідник у післявоєнній Німеччині (1945–1949). Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 41, 224–229.
Беззуб, Ю. В. (2011). Володимир Міяковський – дослідник українського національного руху 40–80-х років ХІХ ст. Збірник наукових праць Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії, 27, 76–82.
Бойко-Блохін, Ю. (1980). Тарас Шевченко в насвітленні Сергія Єфремова. Український історик, 1–4 (65–68), 45–57.
Бонь, О. І. (2000). Академік Олекса Петрович Новицький як історик культури, організатор пам’яткоохоронного та музейного руху. (Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01). Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна.
Гермайзе, О. Ю. (1925). П. Куліш і М. Костомаров як члени Кирило-Мефодіївського братства. Шевченко та його доба. Збірник перший (С. Єфремов, ред., М. Новицький, ред., П. Филипович, ред.). Київ: ДВУ, 38–56.
Дорошкевич, О. (1924). Шевченко в соціялістичному оточенні. Шевченківський збірник. Київ (23–44).
Єфремов, С. (1926). Епілог до Кирило-Мефодіївської справи. Шевченківський збірник. Збірник другий (С. Єфремов, ред., М. Новицький, ред., П. Филипович, ред.). Київ: КНИГОСПІЛКА (154–158).
Карпінчук, Г. (2014). Шевченкознавець-новатор М. Новицький. Шевченкознавчі студії : збірник наукових праць Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (Г. Ф. Семенюк, гол. ред. кол.), 17, 365–375.
Лебідь-Гребенюк, Є. (2014). «Шевченківський збірник» (1924) і річники «Шевченко та його доба» (1925, 1926): з історії рецепції творчості та образу поета. Шевченкознавчі студії, 17, 376–381.
Меленчук, О. (2010). Феномен святкування роковин, присвячених пам’яті Т. Шевченка як соціокультурне явище в боротьбі за українську незалежність у літературно-критичних студіях С. Єфремова. Вісник Черкаського університету. Серія «Філологічні науки», 178, 5–12.
Новицький, М. (1926). З листування Т. Г. Шевченка. Шевченківський збірник. Збірник другий (С. Єфремов, ред., М. Новицький, ред., П. Филипович, ред.). Київ: КНИГОСПІЛКА, 159–166.
Новицький, О. (1926). Примітки до малюнків. Шевченківський збірник. Збірник другий (С. Єфремов, ред., М. Новицький, ред., П. Филипович, ред.). Київ: КНИГОСПІЛКА, 167–158.
Радько, А. (2014). Творчість Т. Г. Шевченка в дослідженнях Б.В. Якубського. Волинь філологічна: текст і контекст, 18, 194–200.
Родзевич, С. (1926). Сюжет і стиль у ранніх поемах Шевченка («Катерина» і «Слепая»). Шевченківський збірник. Збірник другий (С. Єфремов, ред., М. Новицький, ред., П. Филипович, ред.). Київ: КНИГОСПІЛКА, 44–69.
Рулін, П. (1926). Шевченко і Щепкін. Шевченківський збірник. Збірник другий (С. Єфремов, ред., М. Новицький, ред., П. Филипович, ред.). Київ: КНИГОСПІЛКА, 101–113.
Сімович, В. (2003). Вступне слово до першого видання. Смаль-Стоцький С. Т. Шевченко. Інтерпретації. Черкаси: Брама, 16–22.
Филипович, П. (1926). Революційна легенда про Шевченка чи дійсність. Шевченківський збірник. Збірник другий (С. Єфремов, ред., М. Новицький, ред., П. Филипович, ред.). Київ: КНИГОСПІЛКА, 5–22.
Филипович, П. П. (1925). До студіювання Шевченка та його доби. Шевченко та його доба. Збірник перший (С. Єфремов, ред., М. Новицький, ред., П. Филипович, ред.). Київ: ДВУ, 7–37.
Якубський, Б. (1926). До проблеми ритму Шевченкової поезії. Шевченківський збірник. Збірник другий С. Єфремов, ред., М. Новицький, ред., П. Филипович, ред.). Київ: КНИГОСПІЛКА, 70–82.
References
Aleksandrova, H. (2014). Komparatyvni studii Pavla Fylypovycha: poza mezhamy chasu i natsii [Comparative Studies of Pavel Filipovich: Beyond the Boundaries of Time and Nation]. Filolohichni seminary, 17, 98–109 [in Ukraine].
Andrieiev, V. M. (2014). Viktor Petrov: Naukovets ta rozvidnyk u pisliavoiennii Nimechchyni (1945–1949) [Victor Petrov: Scientist and intelligence officer in post-war Germany (1945-1949)]. Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu, 41, 224–229 [in Ukraine].
Bezzub, Yu. V. (2011). Volodymyr Miiakovskyi – doslidnyk ukrainskoho natsionalnoho rukhu 40-80-kh rokiv XX st. [Volodymyr Miyakovsky is a researcher of the Ukrainian national movement of the 40-80s of the nineteenth century]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoho naukovo-doslidnoho instytutu ukrainoznavstva ta vsesvitnoi istorii, 27, 76–82 [in Ukraine].
Bon, O. I. (2000). Akademik Oleksa Petrovych Novytskyi yak istoryk kultury, orhanizator pamiatkookhoronnoho ta muzeinoho rukhu [Academician Oleksa Petrovych Novitsky as a cultural historian, organizer of the monument protection and museum movement]. (Avtoref. dys... kand. ist. nauk: 07.00.01). Kharkiv: KhNU im. V.N. Karazina [in Ukraine].
Doroshkevych, O. (1924). Shevchenko v sotsiialistychnomu otochenni [Shevchenko in the socialist environment]. Shevchenkivskyi zbirnyk. Kyiv, (23–44) [in Ukraine].
Fylypovych, P. (1926). Revoliutsiina lehenda pro Shevchenka chy diisnist [The Revolutionary Legend of Shevchenko or Reality]. Shevchenkivskyi zbirnyk. Zbirnyk druhyi (S. Yefremov, red., M. Novytskyi, red., P. Fylypovych, red.). Kyiv: KNYHOSPILKA, 5–22 [in Ukraine].
Fylypovych, P. P. (1925). Do studiiuvannia Shevchenka ta yoho doby [On the study of Shevchenko and his era]. Shevchenko ta yoho doba. Zbirnyk pershyi (S. Yefremov, red., M. Novytskyi, red., P. Fylypovych, red.). Kyiv: DVU, 7–37 [in Ukraine].
Hermaize, O. Yu. (1925). P. Kulish i M. Kostomarov yak chleny Kyrylo-Mefodiivskoho bratstva [P. Kulish and M. Kostomarov as members of the Cyril and Methodius Brotherhood]. Shevchenko ta yoho doba. Zbirnyk pershyi (S. Yefremov, red., M. Novytskyi, red., P. Fylypovych, red.). Kyiv: DVU, 38–56 [in Ukraine].
Karpinchuk, H. (2014). Shevchenkoznavets-novator M. Novytskyi [Shevchenko scholar and innovator M. Novitsky]. Shevchenkoznavchi studii : zbirnyk naukovykh prats Kyivskoho natsionalnoho universytetu im. Tarasa Shevchenka (H. F. Semeniuk, hol. red. kol.), 17, 365–375 [in Ukraine].
Lebid-Hrebeniuk, Ye. (2014). «Shevchenkivskyi zbirnyk» (1924) i richnyky «Shevchenko ta yoho doba» (1925, 1926): z istorii retseptsii tvorchosti ta obrazu poeta [«Shevchenko's Collection» (1924) and the yearbooks «Shevchenko and His Era» (1925, 1926): from the history of the reception of creativity and the image of the poet]. Shevchenkoznavchi studii, 17, 376–381 [in Ukraine].
Melenchuk, O. (2010). Fenomen sviatkuvannia rokovyn, prysviachenykh pamiati T. Shevchenka yak sotsiokulturne yavyshche v borotbi za ukrainsku nezalezhnist u literaturno-krytychnykh studiiakh S. Yefremova [The Phenomenon of Celebrating Anniversaries Dedicated to the Memory of T. Shevchenko as a Socio-Cultural Phenomenon in the Struggle for Ukrainian Independence in the Literary and Critical Studies of S. Yefremov]. Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriia «Filolohichni nauky», 178, 5–12 [in Ukraine].
Novytskyi, M. (1926). Z lystuvannia T. H. Shevchenka [From the correspondence of T. G. Shevchenko]. Shevchenkivskyi zbirnyk. Zbirnyk druhyi (S. Yefremov, red., M. Novytskyi, red., P. Fylypovych, red.). Kyiv: KNYHOSPILKA, 159–166 [in Ukraine].
Novytskyi, O. (1926). Prymitky do maliunkiv [Notes on pictures]. Shevchenkivskyi zbirnyk. Zbirnyk druhyi (S. Yefremov, red., M. Novytskyi, red., P. Fylypovych, red.). Kyiv: KNYHOSPILKA, 167–158 [in Ukraine].
Radko, A. (2014). Tvorchist T. H. Shevchenka v doslidzhenniakh B. V. Yakubskoho [Creativity of T. G. Shevchenko in the research of B. V. Yakubsky]. Volyn filolohichna: tekst i kontekst, 18, 194–200 [in Ukraine].
Rodzevych, S. (1926). Siuzhet i styl u rannikh poemakh Shevchenka («Kateryna» i «Slepaia») [Plot and Style in Shevchenko's Early Poems («Catherine» and «The Blind One»)]. Shevchenkivskyi zbirnyk. Zbirnyk druhyi (S. Yefremov, red., M. Novytskyi, red., P. Fylypovych, red.). Kyiv: KNYHOSPILKA, 44–69 [in Ukraine].
Rulin, P. (1926). Shevchenko i Shchepkin [Shevchenko and Shchepkin]. Shevchenkivskyi zbirnyk. Zbirnyk druhyi (S. Yefremov, red., M. Novytskyi, red., P. Fylypovych, red.). Kyiv: KNYHOSPILKA, 101–113 [in Ukraine].
Simovych, V. (2003). Vstupne slovo do pershoho vydannia [Introductory remarks to the first edition]. Smal-Stotskyi S. T. Shevchenko. Interpretatsii. Cherkasy: Brama, 16–22. [in Ukraine].
Yakubskyi, B. (1926). Do problemy rytmu Shevchenkovoi poezii [To the problem of the rhythm of Shevchenko's poetry]. Shevchenkivskyi zbirnyk. Zbirnyk druhyi (S. Yefremov, red., M. Novytskyi, red., P. Fylypovych, red.). Kyiv: KNYHOSPILKA, 70–82 [in Ukraine].
Yefremov, S. (1926). Epiloh do Kyrylo-Mefodiivskoi spravy [Epilogue to the Cyril and Methodius Affair]. Shevchenkivskyi zbirnyk. Zbirnyk druhyi (S. Yefremov, red., M. Novytskyi, red., P. Fylypovych, red.). Kyiv: KNYHOSPILKA, 154–158 [in Ukraine].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. "Літературознавство"
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
