МЕТАФІЗИЧНА КОНЦЕПЦІЯ БОГА В ЕКЗЕГЕТИЦІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ
DOI:
https://doi.org/10.34142/2312-1076.2026.2.108.06Ключові слова:
Григорій Сковорода, екзегетика, образ Бога, бароко, невидима натура, імена Бога, біблійна герменевтика, Ісус Христос, самопізнання, алегорія, символАнотація
У статті вивчається оригінальна екзегетична концепція Григорія Сковороди образу Бога та Його місця у світобудові. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю глибшого аналізу сковородинської екзегези не лише як теологічного коментування, а як складної літературно-філософської моделі, де імена Бога стають інструментами самопізнання людини та осягнення невидимої сутності світу. Мета дослідження полягає у розкритті специфіки екзегетичного підходу Григорія Сковороди до розуміння образу Бога, в аналізі алегоричної природи Божих імен у контексті алегоричної екзегези Біблії. Мета реалізується за умови виконання таких завдань: проаналізувати концепцію «двох натур» (видимої та невидимої) як основу Сковородинської онтології та екзегетики; дослідити проблему множинності імен Бога у творах мислителя та пояснити причини уникнення ним єдиного персоніфікованого образу; розкрити символічний зміст образу Ісуса Христа в герменевтиці Сковороди, зокрема його трактування як архетипу «духовної людини» та символу спасіння; Окреслити роль ідеї самопізнання як основного шляху «сходження» людини до Бога через катарсис та внутрішнє переродження; виявити особливості використання Сковородою алегоричних «віцефігур» та символів (сонце, кільце) для пояснення божественної присутності у світі. Результати. Аналізується специфіка барокового мислення філософа, де Бог постає як абстрактна «невидима натура», яка пронизує всю сутність, і водночас не має єдиного персоніфікованого імені. Особлива увага приділяється множинності Божих імен (Натура, Природа, Розум, Істина), які для Сковороди є метафізичними знаками наближення до істини. Розглядається біблійна герменевтика мислителя, зокрема його трактування образу Ісуса Христа як алегоричного символу «духовного народження» та «нової людини». Підкреслюється, що шлях пізнання Бога у Сковороди нерозривно пов’язаний із ідеєю самопізнання: через внутрішній катарсис та відмову від зовнішніх марнот людина віднайде у собі Боже начало. Висновки. Отже, для Сковороди Біблія, Природа та Людина є трьома взаємопов’язаними «книгами-світами», через які відкривається вічна невидима сутність.
Завантажити
Посилання
Астрахан, Н. (2025). Метафізика літературно-художнього діалогу : монографія. Київ : 7БЦ.
Дешко, П. (2025). Метафізичні основи як констутивний фактор сучасної філософічної системи в контексті інформаційної онтології творця. Філософія та управління,7–8(11–12), 51–57.
https://doi.org/10.70651/3041-248X/2025.7-8.04
Історія української літератури: у 12 т. (2013) / редкол. : Віталій Дончик (голова) [та ін.] ; Нац. акад наук України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Київ : Наукова думка, 2013. Т. 1 : Давня література (Х – перша половина ХVI ст.) / наук. ред. : Юрій Пелешенко, Микола Сулима ; передм. Миколи Жулинського.
Пелешенко, Ю. (1990). Розвиток української ораторської та агіографічної прози кінця XIV – початку XVI ст. / Відп. ред.: В. Л. Микитась; АН Української РСР, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка. Київ : Наукова думка.
Сковорода, Григорій. (2011). Повна академічна збірка творів / За редакцією проф. Леоніда Ушкалова. Харків–Едмонтон–Торонто: Майдан; Видавництво Канадського Інституту Українських Студій.
Димитрій (св. Димитрій Ростовський). (1748). Розыск о расколнической брынской вѣрѣ. Київ : Друк. Києво-Печерської Лаври.
Ушкалов, Л., Марченко, О. (1993). Нариси з філософії Григорія Сковороди. Харків : Основа.
Ушкалов, Л. (2022). Сковорода Григорій Савич (штрихи до біографії). Модуси світів Григорія Сковороди (до 300-річчя від дня народження Г. Сковороди): збірник статей / Упоряд., заг. ред. д. і. н., проф. Киридон А. М. Київ : Державна наукова установа, «Енциклопедичне видавництво» (с. 11–34).
Фрай, Н. (1996). Архетипний аналіз: теорія мітів. Слово. Знак. Дискурс : Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За ред. М. Зубрицької. Львів (с. 110–133).
Чижевський, Д. (1934). Фільософія Г. С. Сковороди. Варшава.
References
Astrakhan, N. (2025). Metafizyka literaturno-khudozhnoho dialohu : Monohrafiia [The Metaphysics of Literary and Artistic Dialogue: a monograph]. Kyiv: 7BTS.
Deshko, P. (2025). Metafizychni osnovy yak konstutyvnyi faktor suchasnoi filosofichnoi systemy v konteksti informatsiinoi ontolohii tvortsia [Metaphysical foundations as a constitutive factor of the contemporary philosophical system in the context of the creator’s information ontology]. Filosofiia ta upravlinnia, 7–8(11–12), 51–57. https://doi.org/10.70651/3041-248X/2025.7-8.04
Istoriia ukrainskoi literatury [A History of Ukrainian Literature]: u 12 t. (2013) / redkol. : Vitalii Donchyk (holova) [ta in.] ; Nats. akad nauk Ukrainy, In-t lit. im. T. H. Shevchenka
NAN Ukrainy. Kyiv : Naukova dumka, 2013. T. 1 : Davnia literatura (Kh – persha polovyna KhVI st.) / nauk. red. : Yurii Peleshenko, Mykola Sulyma ; peredm. Mykoly Zhulynskoho.
Peleshenko, Yu. (1990). Rozvytok ukrainskoi oratorskoi ta ahiohrafichnoi prozy kintsia XIV – pochatku XVI st. [The development of Ukrainian oratorical and hagiographic prose in the late 14th to early 16th centuries] / Vidp. red.: V. L. Mykytas; AN Ukrainskoi RSR, In-t literatury im. T. H. Shevchenka. Kyiv : Naukova dumka.
Skovoroda, Hryhorii. (2011). Povna akademichna zbirka tvoriv [Complete academic collection of works] / Za redaktsiieiu prof. Leonida Ushkalova. Kharkiv–Edmonton–Toronto: Maidan; Vydavnytstvo Kanadskoho Instytutu Ukrainskykh Studii.
Dymytrii (sv. Dymytrii Rostovskyi). (1748). Rozыsk o raskolnycheskoi brыnskoi vѣrѣ [An Inquiry into the Schismatic Bryn Faith]. Kyiv : Druk. Kyievo-Pecherskoi Lavry.
Ushkalov, L., Marchenko, O. (1993). Narysy z filosofii Hryhoriia Skovorody [Essays on the Philosophy of Hryhorii Skovoroda]. Kharkiv : Osnova.
Ushkalov, L. (2022). Skovoroda Hryhorii Savych (shtrykhy do biohrafii). [Grigory Savich Skovoroda (biographical notes)]. Modusy svitiv Hryhoriia Skovorody (do 300-richchia vid dnia narodzhennia H. Skovorody): zbirnyk statei / Uporiad., zah. red. d. i. n., prof. Kyrydon A. M. Kyiv : Derzhavna naukova ustanova, «Entsyklopedychne vydavnytstvo» (рр. 11–34).
Frai, N. (1996). Arkhetypnyi analiz: teoriia mitiv [Archetypal analysis: the theory of myths]. Slovo. Znak. Dyskurs : Antolohiia svitovoi literaturno-krytychnoi dumky 20 st. / Za red. M. Zubrytskoi. Lviv (рр. 110–133).
Chyzhevskyi, D. (1934). Filosofiia H. S. Skovorody. [The Philosophy of H. S. Skovoroda]. Varshava.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
