МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ІМПЛІЦИТНИХ ТЕОРІЙ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.34142/23129387.2026.75.31Анотація
Актуальність дослідження. Сьогодні українська психодіагностика потребує сучасного психодіагностичного інструментарію, покликаного служити на користь психологічної науки та практики. Вперше поняття «імпліцитна теорія особистості» було запропоновано у середині минулого століття і позначили ним наївні, ненаукові знання про психологію людини. Термін «імпліцитний» виступає внутрішнім, невираженим, і, водночас, незаперечним, безумовним. Імпліцитна теорія є сукупністю поглядів та суджень людини, що лежать у підґрунті регулювання її поведінки. Згодом ця психологічна категорія змістовно уточнювалось, було визначено її структуру, показано базові функції та джерела генезу.
У розвитку поняття «імпліцитні теорії» велику роль відіграв когнітивний напрямок, в якому висловлюється думка про те, що люди зазвичай висувають гіпотези та формулюють теорії (припущення), які стають пояснювальною основою їх світосприйняття.
Імпліцитні теорії є суб’єктивними пояснювальними схемами об’єктивної дійсності, неповторними і своєрідними уявленнями про себе, світ та події, інших людей та їх вчинки. Вони виступають схемами, необхідними для побудови цілісної картини світу, виконуючи регулятивну та прогностичну функції, підґрунтям для стереотипізації, каузальної атрибуції та інших феноменів міжособистісного сприйняття. Становлення імпліцитних теорій пов’язане із дією багатьох факторів, передусім, із особистісним досвідом. Вони стосуються певної частини реальності, що міститься у життєвому контексті особистості.
Результати. Було адаптовано україномовний варіант методики дослідження імпліцитних теорій особистості. Валідність та надійність методики доведено.
Висновки. Представлена стандартизована діагностична методика дослідження імпліцитних теорій особистості є валідним та надійним інструментарієм для діагностики міри розвитку уявлень про можливості змін і вдосконалення особистісних якостей та здатностей людини.
Було показано, що імпліцитні теорії збагачуваної особистості передбачають вищу самоефективність, уявлення про те, що успіхи та невдачі у міжособистісному спілкуванні та професійній діяльності можна контролювати.
Завантажити
Посилання
Галецька І. (2015). Клініко-психологічне дослідження : навч. посібник. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 210-212 с.
Галецька І. І. (2003). Самоефективність у структурі соціально-психологічної адаптації. Вісник Львівського університету. Серія «Філософські науки», 5, 433-442.
Горбунова В.В. (2008). Проблеми дослідження імпліцитних теорій. Соціальна психологія. №4 (30), 17-28.
Bandura, A. (1986). Social foundations of thought and action: A social cognitive theory. Englewood Clifs, NJ: Prentice-Hall.
Bruner, J.S., Tagiuri, R. (1954). The perception of people. In: Lindzey, G. (Ed.), Handbook of Social Psychology. (vol. ІІ, pp. 634–654). Reading, Massachusetts: Addison-Wesley.
Chiu, C.Y., Dweck, C.S., Tong, J.Y.Y., & Fu, J.H.Y. (1997). Implicit theories and conceptions of morality. Journal of Personality and Social Psychology, 73, 923-940.
Dweck, C. S. (1996). Implicit theories as organizers of goals and behavior. In P.Gollwitzer & J. A. Bargh (Eds.), The psychology of action: The relation of cognition and motivation to behavior (pp. 69-90). NY: Guilford.
Dweck C. S. (1999). Self-theories: Their role in motivation, personality, and development. Philadelphia, PA: Psychology Press.
Erdley. C. A., & Dweck, C. S. (1993). Children’s implicit personality theories as predictors of their social judgments. Child Development, 64, 863-878.
Kelly G. (1963). A Theory of Personality: The Psychology of Personal Constructs. W. W. Norton, 190 p.
Nisbett, R., Ross, L. (1980). Human inference: Strategies and shortcomings of social judgment. Englewood Clifs, NJ: Prentice-Hall.
Pocked Oxford Dictionary (2005). N.Y.: Oxford University Press.
Ross, L. (1977). The intuitive psychologist and his shortcomings: Distortions in the attribution process. In L. Berkowitz (Ed.), Advances in experimental social psychology (vol. 10, pp. 173–220). New York: Academic Press
Sarbin, T.R., Taft, R., & Bailey, D.E. (1960). Clinical inference and cognitive theory. New York: Holt, Rinehart & Winston.
Великий тлумачний словник сучасної української мови (2002). – К.: Ірпінь: ВТФ “Перун”, 1440 с., с. 1239
Фоменко К.І. (2026). Імпліцитні теорії інтелекту та особистості у зв’язку з губристичною мотивацією у студентів. Науковий вісник Херсонського державного університету. Психологічні науки. Вип. 5, Т.2, 71-75.
Щербакова О. Psychodiagnostics of implicit theories of inteligence for middleschool pupils/ Щербакова О.// Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія. Вип. 58. Харків: ХНПУ, 2018. — 118 - 124 с.
Фоменко К.І., Леонідова Д.В., Кузнецов О.І. (2025). Коротка шкала атрибуції успіхів та невдач у міжособистісному спілкуванні. Журнал «Перспективи та інновації науки» (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина») № 1(47), 1809-1821. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2025-1(47)-1809-1821
Фоменко К.І., Леонідова Д.В.(2024). Коротка шкала атрибуції успіхів та невдач у професійній діяльності. Журнал «Перспективи та інновації науки» (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина») № 12(46) 2024. 1355-1371. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2024-12(46)-1341-1354
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
