ХУДОЖНІ ЕСТЕТИЧНІ ЗДІБНОСТІ В СИСТЕМІ ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СУБ’ЄКТА НАВЧАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.34142/23129387.2026.75.19Ключові слова:
художні естетичні здібності, естетичне сприймання, індивідуально-психологічні властивості, образна креативність, невербальний інтелект, просторова уяваАнотація
Актуальність дослідження. Художні естетичні здібності виявляються у здатності сприймати, диференціювати, інтерпретувати та систематизувати художні твори відповідно до їх характерних стильових особливостей. Водночас залишається недостатньо з’ясованим, якою мірою ці здібності включені до системи загальних когнітивних і творчих ресурсів суб’єкта навчально-професійної діяльності та які індивідуально-психологічні властивості мають із ними найбільш послідовні зв’язки.
Мета дослідження – визначити місце художніх естетичних здібностей у системі індивідуально-психологічних властивостей суб’єкта навчально-професійної діяльності через аналіз їх зв’язків із невербальним інтелектом, просторовою уявою, образною креативністю, естетичним інтелектом, імагінацією та станом потоку.
Методи. У дослідженні використано результати діагностики за «Методикою діагностики естетичних здібностей» К. Фоменко та В. Найчук. Для аналізу індивідуально-психологічних властивостей використано показники невербального інтелекту, просторової уяви, невербальної креативності, естетичного інтелекту, імагінації та стану потоку. Крім того, застосовано описову статистику, кореляційний аналіз Пірсона та однофакторний дисперсійний аналіз.
Результати. Встановлено диференційований характер включення художніх естетичних здібностей до системи індивідуально-психологічних властивостей. Загальний показник художніх естетичних здібностей не виявив статистично значущих зв’язків із загальними показниками естетичного інтелекту, стану потоку, просторової уяви та невербального інтелекту. Водночас на рівні окремих когнітивних операцій зафіксовано вибіркові зв’язки з перцептивним завершенням образу, встановленням аналогій та розпізнаванням трансформацій. Найбільш послідовною виявилася система зв’язків із невербальною креативністю: художні естетичні здібності позитивно пов’язані з оригінальністю, розробленістю, гнучкістю та інтегральним показником образної креативності. Відмінності художніх естетичних здібностей між спеціальностями не досягли статистичної значущості.
Висновки. Художні естетичні здібності не можуть бути зведені до прояву загального інтелектуального ресурсу, просторової уяви або стану оптимальної залученості у діяльність. Їх місце в системі індивідуально-психологічних властивостей визначається вибірковими когнітивними зв’язками та виразною спорідненістю з якісними параметрами невербальної креативності. Отримані результати підтверджують доцільність розгляду художніх естетичних здібностей як відносно специфічного психологічного утворення, функціонування якого найбільш послідовно пов’язане зі здатністю до варіативного, оригінального й розробленого опрацювання образного матеріалу.
Завантажити
Посилання
Найчук, В. В., Фоменко, К. І., & Кузнєцов, О. І. (2021). Психодіагностика стану потоку у творчій діяльності. Габітус, 29, 87–91. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-5208.2021.29.14
Найчук, В. В., Фоменко, К. І., & Федорченко, Д. (2026). Естетичний інтелект та образна креативність здобувачів мистецьких спеціальностей. Перспективи та інновації науки, 2(60), 3355–3367. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2026-2(60)-3355-3367
Фоменко, К. І., & Найчук, В. В. (2022). Психодіагностика естетичних здібностей. Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Психологія, 66, 334–352. DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2022.66.23
Sacheli, L. M., Tomasetig, G., Musco, M. A., Pizzi, S., Bottini, G., Pizzamiglio, L., & Paulesu, E. (2022). The unexplored link between aesthetic perception and creativity: A theory-driven meta-analysis of fMRI studies in the visual domain. Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 140, 104768. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2022.104768
Schindler, I., Hosoya, G., Menninghaus, W., Beermann, U., Wagner, V., Eid, M., & Scherer, K. R. (2017). Measuring aesthetic emotions: A review of the literature and a new assessment tool. PLOS ONE, 12(6), e0178899. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0178899
Schlotz, W., Wallot, S., Omigie, D., Masucci, M. D., Hoelzmann, S. C., & Vessel, E. A. (2021). The Aesthetic Responsiveness Assessment (AReA): A screening tool to assess individual differences in responsiveness to art in English and German. Psychology of Aesthetics, Creativity, and the Arts, 15(4), 682–696. DOI: https://doi.org/10.1037/aca0000348
Szubielska, M., Imbir, K., & Szymańska, A. (2021). The influence of the physical context and knowledge of artworks on the aesthetic experience of interactive installations. Current Psychology, 40, 3702–3715. DOI: https://doi.org/10.1007/s12144-019-00322-w
Wanzer, D. L., Finley, K. P., Zarian, S., & Cortez, N. (2020). Experiencing flow while viewing art: Development of the Aesthetic Experience Questionnaire. Psychology of Aesthetics, Creativity, and the Arts, 14(1), 113–124. DOI: https://doi.org/10.1037/aca0000203
Weigand, R., & Jacobsen, T. (2021). Beauty and the busy mind: Occupied working memory resources impair aesthetic experiences in everyday life. PLOS ONE, 16(3), e0248529. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0248529
Myszkowski, N., & Zenasni, F. (2016). Individual differences in aesthetic ability: The case for an aesthetic quotient. Frontiers in Psychology, 7, 750. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2016.00750
Yeh, Y. C., Chang, H. L., & Chen, S. Y. (2021). Decomposing the influences of aesthetic experience processes on creativity learning through various consciousness interventions. Thinking Skills and Creativity, 39, 100756. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tsc.2020.100756
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
