ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК АКЦЕНТУАЦІЙ ХАРАКТЕРУ З ПОСТСТРЕСОВИМИ ПРОЯВАМИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ІЗ ДОСВІДОМ БОЙОВИХ ДІЙ
DOI:
https://doi.org/10.34142/23129387.2026.75.12Ключові слова:
акцентуації характеру, військовослужбовці, бойовий досвід, бойовий стрес, постстресове реагування, скринінг ПТСР, психологічне оцінювання, психологічний супровідАнотація
Результати. Значна варіативність психологічного реагування на бойовий стрес зумовлює необхідність дослідження індивідуально-психологічних характеристик, пов’язаних із постстресовими проявами військовослужбовців. Особливий інтерес становлять акцентуації характеру, оскільки окремі акцентуйовані риси можуть по-різному співвідноситися з компонентами постстресового реагування. Метою дослідження було вивчення зв’язків між вираженістю окремих акцентуйованих рис і загальними та компонентними показниками постстресового реагування у військовослужбовців із бойовим досвідом. У поперечному кореляційному дослідженні взяли участь 30 військовослужбовців віком 20 – 63 роки. Застосовано опитувальник «Акцент-2-90» М. І. Вігдорчика, скринінговий опитувальник Б1 та Опитувальник бойового стресу Блінова (ОБСБ). Статистичний аналіз охоплював описову статистику, критерій Шапіро-Вілка, рангову кореляцію Спірмена та поправку Бенджаміні-Гохберга для контролю частки хибних відкриттів у 66 кореляційних перевірках. Найвище середнє значення на груповому рівні встановлено за шкалою гіпертимності. Із 15 зв’язків, що відповідали нескоригованому критерію p < .05, після FDR-корекції статистично значущими залишилися чотири. Показник Б1 позитивно корелював із циклотимністю (ρ = .575, q = .020), збудливістю (ρ = .574, q = .020) і тривожністю (ρ = .573, q = .020), а показник ГСР/ПТСР за ОБСБ – зі збудливістю (ρ = .544, q = .031). Решту номінально значущих зв’язків інтерпретовано як пошукові. Найстійкіші асоціації стосувалися показника Б1 та збудливості. З огляду на невелику вибірку й кореляційний дизайн результати є попередніми та не дають підстав для причинних висновків, клінічної інтерпретації чи індивідуального прогнозування. Профіль акцентуацій може використовуватися як додаткова контекстуальна інформація під час комплексного психологічного оцінювання військовослужбовців із бойовим досвідом.
Висновки. Таким чином, гіпотеза отримала часткове підтвердження: значущі асоціації були специфічними для певних рис та зосереджені в показниках, пов'язаних з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), причому збудливість демонструвала найбільш послідовну закономірність для B1 та РАС/ПТСР, двох показників з різною оцінкою, заснованих на одному й тому ж змісті пункту.
Результати підтверджують розгляд акцентуацій характеру як одного з компонентів індивідуального психологічного контексту постстресової реакції, а не як ізольованих предикторів її тяжкості. Поперечний кореляційний дизайн не дозволяє робити висновки щодо причинно-наслідкового зв'язку або інтерпретації конкретних акцентуацій як факторів ризику чи захисту.
Завантажити
Посилання
American Psychiatric Association. (2022). Diagnostic and statistical manual of mental disorders (5th ed., text rev.). American Psychiatric Association Publishing. https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425787
Blinov, O. A. (2017). Opytuvalnyk boiovoho stresu Blinova O. A. (OBSB) [Combat Stress Questionnaire designed by O. Blinov (CSQ)]. Psychological Journal, 3(5), 32–43. https://doi.org/10.31108/1.2017.5.9.3 [in Ukrainian].
Blinov, O. A. (2018). Opytuvalnyk skryninhu posttravmatychnoho stresovoho rozladu (OS PTSD) [Post-traumatic stress disorder screening questionnaire]. Psykholohichnyi Chasopys – Psychological Journal, 1(11), 26–37. https://nbuv.gov.ua/UJRN/psch_2018_1_4 [in Ukrainian].
Blinov, O. A. (2019a). Boiova psykhichna travma [Combat mental trauma]. Talkom [in Ukrainian].
Blinov, O. A., Maksymenko, S. D., & Chernenko, I. O. (2019b). Opytuvalnyk skryninhu posttravmatychnoho stresovoho rozladu (OS PTSD) [Post-traumatic stress disorder screening questionnaire (OS PTSD): Scientific and methodological publication]. Talkom [in Ukrainian].
Bonanno, G. A. (2004). Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist, 59(1), 20–28. https://doi.org/10.1037/0003-066X.59.1.20
Boychuk, Y., Kuznetsov, M., Tatiyevska, M., & Korolev, I. (2025). The specificity of PTSD symptom manifestation in the personal dimension of life and activity of military personnel and civilians during war. H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University Bulletin. Psychology, 72, 55–87. https://doi.org/10.34142/23129387.2025.72.04
Bryant, R. A. (2019). Post-traumatic stress disorder: A state-of-the-art review of evidence and challenges. World Psychiatry, 18(3), 259–269. https://doi.org/10.1002/wps.20656
Carver, C. S., & Connor-Smith, J. (2010). Personality and coping. Annual Review of Psychology, 61, 679–704. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.093008.100352
Figley, C. R., & Nash, W. P. (Eds.). (2007). Combat stress injury: Theory, research, and management. Routledge.
Fleeson, W., & Jayawickreme, E. (2015). Whole trait theory. Journal of Research in Personality, 56, 82–92. https://doi.org/10.1016/j.jrp.2014.10.009
Hoge, C. W., Auchterlonie, J. L., & Milliken, C. S. (2006). Mental health problems, use of mental health services, and attrition from military service after returning from deployment to Iraq or Afghanistan. JAMA, 295(9), 1023–1032. https://doi.org/10.1001/jama.295.9.1023
Kokun, O. M., Ahaiev, N. A., Pishko, I. O., & Lozinska, N. S. (2015). Osnovy psykholohichnoi dopomohy viiskovosluzhbovtsiam v umovakh boiovykh dii: Metodychnyi posibnyk [Fundamentals of psychological assistance to military personnel in combat conditions: Methodological manual]. Naukovo-doslidnyi tsentr humanitarnykh problem Zbroinykh Syl Ukrainy [in Ukrainian].
Kokun, O., Aleshchenko, V., Osyodlo, V., Pischko, I., & Lozinska, N. (2024). Personality and health in military context: A study of combatants and injured servicemen. Mental Health: Global Challenges Journal, 7(1), 71–80. https://doi.org/10.56508/mhgcj.v7i1.207
Leonhard, K. (1976). Akzentuierte Persönlichkeiten [Accentuated personalities] (2nd rev. ed.). Gustav Fischer Verlag. [in German].
Luo, J., Zhang, B., Cao, M., & Roberts, B. W. (2023). The stressful personality: A meta-analytical review of the relation between personality and stress. Personality and Social Psychology Review, 27(2), 128–194. https://doi.org/10.1177/10888683221104002
Magal, N., Hendler, T., & Admon, R. (2021). Is neuroticism really bad for you? Dynamics in personality and limbic reactivity prior to, during and following real-life combat stress. Neurobiology of Stress, 15, Article 100361. https://doi.org/10.1016/j.ynstr.2021.100361
Melnychuk, M. M., & Reva, M. M. (2022). Adaptatsiia do umov profesiinoi diialnosti viiskovosluzhbovtsiv iz riznym typom aktsentuatsii kharakteru [Adaptation to professional activity conditions among military personnel with different types of character accentuation]. Molodyi Vchenyi – Young Scientist, 5(105), 65–68. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2022-5-105-12 [in Ukrainian].
Miroshnychenko, O. A., & Hutsuliak, O. P. (2020). Rol aktsentuatsii kharakteru v adaptatsii do ekstremalnykh umov zhyttiediialnosti [The role of character accentuation in adaptation to extreme living conditions]. Nauka i Osvita – Science and Education, 3, 26–36. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2020-3-4 [in Ukrainian].
Ozer, E. J., Best, S. R., Lipsey, T. L., & Weiss, D. S. (2003). Predictors of posttraumatic stress disorder and symptoms in adults: A meta-analysis. Psychological Bulletin, 129(1), 52–73. https://doi.org/10.1037/0033-2909.129.1.52
Solomon, Z., & Mikulincer, M. (2006). Trajectories of PTSD: A 20-year longitudinal study. American Journal of Psychiatry, 163(4), 659–666. https://doi.org/10.1176/ajp.2006.163.4.659
Tiutiunnyk, L. L. (2020). Boiovyi stres ta shliakhy podolannia yoho psykhotravmuiuchykh naslidkiv [Combat stress and ways of overcoming its psychotraumatic consequences]. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy – Bulletin of the National Defence University of Ukraine, 55(2), 106–115. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2020-55-2-106-115 [in Ukrainian].
Vigdorchik, M. I. (1995). Psikhodinamicheskii podkhod k probleme aktsentuatsii: Aktsent 2-90 [Psychodynamic approach to the problem of accentuations: Accent 2-90]. https://www.twirpx.com/file/1488453/ [in Russian].
World Health Organization. (2019). International statistical classification of diseases and related health problems (11th rev.). https://icd.who.int/
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
