СИМВОЛІЗАЦІЯ ОБРАЗУ ТІЛА ЯК ЧИННИК ЗАДОВОЛЕНОСТІ ЗОВНІШНІСТЮ У ЖІНОК

Анотація

Актуальність дослідження. Символізація образу тіла розуміється нами як психологічний та соціокультурний процес наділення людського тіла та/або його окремих частин, функцій станів глибоким символічним змістом, стаючи відображенням внутрішнього світу людини, її емоцій, травм, соціокультурного досвіду або духовних пошуків. Вивчення ролі символізації образу тіла на задоволеність зовнішністю виявилось недостатнім.   

Метою дослідження є вивчення типології символізації образу тіла та виявлення його ролі у задоволеності зовнішністю жінок різного віку, з різним індексом маси тіла, мірою залученості до фізичної активності, хірургічних та інших втручань, що стосуються трансформації зовнішнього вигляду обличчя та тіла.

Результати. За результатами емпіричного аналізу символізації образу тіла у жінок було виявлено її чотири типи: 1) «Публічна символізація образу тіла», 2) «Консументарна символізація образу тіла», 3) «Салютогенно-публічна симолізація образу тіла», 4) «Валео-символізація образу тіла», 5) «Валео-гедоністична символізація образу тіла».

Жінки вікових періодів ранньої зрілості та пізньої дорослості, а також у жінок, що практикують фейсбілдінг, типу «Валео-гедоністична символізація образу тіла» мають найвищі показники задоволеності зовнішністю та тілом, найнижчі показники ситуативної незадоволеності тілом.

«Консументарна символізація образу тіла» у жінок з недостатньою вагою перебачає зростання показників відображеного ставлення до зовнішності.

При «Публічній символізації образу тіла» у жінок із нормальною вагою виявлено вищі показники задоволеності зовнішністю, натомість відхилення від норми ваги пов’язано із зниженням задоволеністю зовнішністю. Натомість у цього ж типу жінок періоду ранньої дорослості визначено більше невдоволення тілом, а у жінок що мали досвід хірургічних втручань тіла при «Публічній символізації образу тіла» показники сприйняття тіла як відповідного статусу є нижчим у порівнянні із тими, жінками, що не мають такої практики.

При зниженні індексу маси тіла у жінок типів «Публічна симолізація образу тіла» у період ранньої дорослості та «Салютогенно-публічна симолізація образу тіла» у юнацькому віці (тобто у молодших за віком дівчат) показники ситуативної незадоволеності тілом є вищими.