КОМПЕТЕНТНІСТЬ У ВЕРБАЛІЗАЦІЇ ВНУТРІШНЬОГО ПРОСТОРУ: ДЕФІНІЦІЯ І СТРУКТУРА
DOI:
https://doi.org/10.34142/23129387.2026.75.01Ключові слова:
внутрішній простір, компетентність, вербалізація внутрішнього простору, інтерацептивна чутливість, емоційний інтелект, соціальний інтелект, саморегуляція, рефлексивність, образ ЯАнотація
Актуальність дослідження. Феномен внутрішнього простору особистості стає як наукова психологічна проблема стає актуальною в умовах сучасних соціальних і технологічних змін.
Мета статті – концептуалізувати феномен компетентності у вербалізації внутрішнього простору особистості.
Результати. Визначено функції та зміст поняття «компетентність у вербалізації внутрішнього простору»,
Висновки. У статті показано, що основною психологічною функцією внутрішнього простору визначається здатність до самовизначення, детермінація особистісних кордонів та ефективна комунікація та взаємодія із собою та іншими людьми.
Структура компетентності у вербалізації внутрішнього простору характеризується такими компонентами: 1) когнітивним (здатність помічати й розпізнавати внутрішні сигнали, інтерацептивна чутливість, усвідомлення тілесних змін, розрізненням емоцій і фізичних відчуттів, увага до внутрішнього досвіду, рефлективність, здатність усвідомлювати і диференціювати власні емоції, думки та тілесні реакції, здатність до самопізнання як розумінням причинно-наслідкових зв'язків між зовнішніми подіями та внутрішніми відгуками), 2) емоційним (уміння точно називати й описувати переживання, володіння емоційним словником, здатність до диференціація близьких емоцій, вміння визначати інтенсивність і контекст емоцій та почуттів), 3) семантико-символічним (здатність використовувати метафори і образи, вміння символізувати тілесні симптоми, встановлювати зв’язок між тілом, емоцією та подією, вміння використовувати метафори, аналогії та порівняння для опису складних, абстрактних станів і переживань), 4) комунікативним (вміння транслювати внутрішній досвід собі та іншій людині, здатність ясно і точно висловлюватися, автентичність і відкритість у спілкуванні, здатність просити про допомогу, використання мовлення як інструменту саморегуляції, здатність через зміну мовних маркерів змінювати власне ставлення до проблеми) та 5) інтегративним (здатність до осмислення власного внутрішнього світу, вміння встановлювати причинно-наслідкове пояснення переживань, здатність до інтеграції минулого й теперішнього досвіду, усвідомлення особистих психологічних сценаріїв та моделей поведінки, формування цілісного образу Я).
Завантажити
Посилання
Асєєва Ю., Ковальська Н., Нікіфорова П. (2016). Соціальна підтримка та копінг-ресурси в регуляції тривожності молоді. Ментальне здоров'я, 1. 3-8. DOI https://doi.org/10.32782/3041-2005/2026-1.1
Василевський В. Психодіагностика символізації образу тіла у жінок Наукові перспективи: журнал. Серія «Психологія». 2026. № 5
Волинчук, О. В. (2020). Psychological space baundaries and communicative tolerance of early adolescents. Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series Psychology, (68), 52-56. https://doi.org/10.26565/2225-7756-2020-68-07
Гаврилюк, І. (2019). Суверенність психологічного простору: особистісно-поведінкові предиктори прояву. Теорія і практика сучасної психології, 1, 39–44.
Доцевич Т. (2015). Метакогнітивна компетентність суб’єкта педагогічної діяльності у вищій школі. Дис.
Заїка, Є. Зімовін Є. (2017). Рефлексивність особистості як предмет психологічного пізнання. Психологія і суспільство, no. 2(56), 90-97, https://pis.wunu.edu.ua/index.php/uapis/article/view/712.
Зарицька В.В. (2022). психологія емоційного інтелекту. ОЛДІ-ПЛЮС Запоріжжя. 428 с.
Калька Н.М., Федишин О.М., Горун Г.Р. (2021). Дослідження особливостей психологічних кордонів у подружжях. Соціально-правові студії. 2021. Випуск 1 (11). С. 173-178.
Комар Т., Синюк В. (2024). Асертивність як ключовий фактор гармонізації взаємин у соціумі. Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Педагогіка. Психологія», Вип. 6, 36-43. DOI https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2024-2.05
Піхлик В.М. (2024). Самоставлення особистості: концепції, структура та вплив на поведінку. Габітус, 66. 225-229. DOI https://doi.org/10.32782/2663-5208.2024.66.36
Слободяник, Н. В. (2023). Соціальний інтелект як психолого-педагогічний феномен. Журнал сучасної психології, (1), 116-123. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2023-1-14
Химченко О. (2025). Психологічний простір особистості як складова її екосистеми. Вчені записки Університету «КРОК» №3 (79), 2025, С. 508-514. DOI: 10.31732/2663-2209-2025-79-508-514
Хомуленко Т.Б., Родіна К.В. Роль імагінації у функціонуванні інтрацептивної чутливості особистості в юнацькому віці. Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. – №56. – С.269-283.
Хомуленко Т., Крамченкова В. (2016). Методика проективної діагностики тілесного Я. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2016. Вип. 2, т. 5. С. 39–45.
Швалб, Ю., & Вернік, О. та ін. (2015). Соціально-психологічні засади становлення екологічно орієнтованого способу життя особистості : монографія. Київ : Педагогічна думка, 216 с.
Lucas, R. E., Clark, A. E., Georgellis, Y., & Diener, E. (2004). Unemployment Alters the Set Point for Life Satisfaction. Psychological Science, 1, 8–13.
Raven, J. (1984/1997). Competence in Modern Society: Its Identification, Development and Release. Unionville, NY: Royal Fireworks Press (1997); Oxford, England: Oxford Psychologists Press (1984).
Rycek, R. F. (1998). Adolescent egocentrism and cognitive functioning during late adolescence. Adolescence, 33, 746–750.
Weinhold B.K., Weinhold J.B. (1992). Counter-Dependency: The Flight from Intimacy
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.