КОМПЕТЕНТНІСТЬ У ВЕРБАЛІЗАЦІЇ ВНУТРІШНЬОГО ПРОСТОРУ: ДЕФІНІЦІЯ І СТРУКТУРА

Анотація

Актуальність дослідження. Феномен внутрішнього простору особистості стає як наукова психологічна проблема стає актуальною в умовах сучасних соціальних і технологічних змін.

Мета статті – концептуалізувати феномен компетентності у вербалізації внутрішнього простору особистості.

Результати. Визначено функції та зміст поняття  «компетентність у вербалізації внутрішнього простору»,  

Висновки. У статті показано, що основною психологічною функцією внутрішнього простору визначається здатність до самовизначення, детермінація особистісних кордонів та ефективна комунікація та взаємодія із собою та іншими людьми.

Структура компетентності у вербалізації внутрішнього простору характеризується такими компонентами: 1) когнітивним (здатність помічати й розпізнавати внутрішні сигнали, інтерацептивна чутливість, усвідомлення тілесних змін, розрізненням емоцій і фізичних відчуттів, увага до внутрішнього досвіду, рефлективність, здатність усвідомлювати і диференціювати власні емоції, думки та тілесні реакції, здатність до самопізнання як розумінням причинно-наслідкових зв'язків між зовнішніми подіями та внутрішніми відгуками), 2) емоційним (уміння точно називати й описувати переживання, володіння емоційним словником, здатність до  диференціація близьких емоцій, вміння визначати інтенсивність і контекст емоцій та почуттів), 3) семантико-символічним (здатність використовувати метафори і образи, вміння символізувати тілесні симптоми, встановлювати зв’язок між тілом, емоцією та подією, вміння використовувати метафори, аналогії та порівняння для опису складних, абстрактних станів і переживань), 4)  комунікативним (вміння транслювати внутрішній досвід собі та іншій людині, здатність ясно і точно висловлюватися, автентичність і відкритість у спілкуванні, здатність просити про допомогу, використання мовлення як інструменту саморегуляції, здатність через зміну мовних маркерів змінювати власне ставлення до проблеми) та 5) інтегративним (здатність до осмислення власного внутрішнього світу, вміння встановлювати причинно-наслідкове пояснення переживань, здатність до інтеграції минулого й теперішнього досвіду, усвідомлення особистих психологічних сценаріїв та моделей поведінки, формування цілісного образу Я).