МЕДИТАТИВНІ ПРАКТИКИ У ПОДОЛАННІ БОЙОВОГО СТРЕСУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.34142/23129387.2026.75.30Ключові слова:
бойовий стрес, бойовий досвід, військовослужбовці, майндфулнес, медитативні практики, сприйнятий стрес, усвідомлена дія, неосудливість, нереагуванняАнотація
Актуальність дослідження: виконання бойових завдань пов’язане з тривалим впливом загрози, необхідністю підтримувати високий рівень готовності до реагування, переживанням втрат та зіткненням із морально складними ситуаціями. Адаптивна в умовах безпосередньої небезпеки мобілізація може зберігатися після її завершення та ускладнювати перехід до відновлення. Одним із психологічних ресурсів регуляції такого стану може бути майндфулнес, розвиток якого пов’язаний зі здатністю помічати поточний досвід, зменшувати автоматичність реагування та гнучкіше взаємодіяти з власними емоційними та тілесними реакціями. Практичним способом розвитку майндфулнес є медитативні практики, адаптовані до особливостей досвіду військовослужбовців.
Мета дослідження: розробити та апробувати цикл медитативних практик, спрямованих на подолання бойового стресу військовослужбовців, а також визначити зміни показників сприйнятого стресу та майндфулнес після його проходження.
Методи дослідження: у дослідженні взяли участь 32 військовослужбовці. Для оцінювання сприйнятого стресу використано Шкалу сприйнятого стресу (Perceived Stress Scale – PSS-10) S. Cohen, T. Kamarck та R. Mermelstein в україномовній адаптації О. О. Вельдбрехт та Н. І. Тавровецької, для дослідження майндфулнес – короткий «П’ятифакторний опитувальник майндфулнес» (ПОМ-15), створений на основі моделі R. A. Baer та ін. та адаптований Я. Ю. Каплуненко та В. В. Кучиною. Учасники пройшли цикл «Психологічний бронежилет: мистецтво взаємодії з бойовим стресом», що складався з 12 медитативних практик, побудованих із використанням принципів еріксонівського підходу. Показники сприйнятого стресу та майндфулнес визначали до початку та після завершення циклу. Для статистичного опрацювання результатів застосовано описову статистику та t-критерій Стьюдента для залежних вибірок.
Результати дослідження: після проходження циклу медитативних практик середній показник сприйнятого стресу знизився з 24,75 ± 5,01 до 20,50 ± 5,91 бала (p < 0,001). Загальний показник майндфулнес підвищився з 38,00 ± 4,25 до 43,44 ± 4,66 бала (p < 0,001). Статистично значущу позитивну динаміку встановлено за шкалами «Спостереження» (p = 0,003), «Усвідомлена дія» (p < 0,001), «Неосудливість до внутрішнього досвіду» (p < 0,001) та «Нереагування» (p < 0,001). За шкалою «Опис» зміни не досягли рівня статистичної значущості (p = 0,301). Отже, після проходження циклу зменшення сприйнятого стресу поєднувалося з розвитком здатності усвідомлювати поточний досвід, неосудливо ставитися до внутрішніх реакцій та знижувати автоматичність реагування на них.
Висновки: апробація циклу медитативних практик серед військовослужбовців засвідчила статистично значущу позитивну динаміку сприйнятого стресу та більшості досліджуваних компонентів майндфулнес. Найбільш виражені зміни стосувалися усвідомленої дії, неосудливості до внутрішнього досвіду та нереагування. Отримані результати дають підстави розглядати розроблений цикл як перспективний засіб психологічної підтримки військовослужбовців у роботі з бойовим стресом. Водночас одно-груповий дизайн дослідження потребує обережності в інтерпретації виявленої динаміки та подальшої перевірки результатів із залученням контрольної групи
Завантажити
Посилання
Вельдбрехт, О. О., & Тавровецька, Н. І. (2022). Шкала сприйнятого стресу (PSS-10): адаптація та апробація в умовах війни. Проблеми сучасної психології, 2(25), 16–27. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-2
Каплуненко, Я. Ю., & Кучина, В. В. (2023). Адаптація та валідизація короткого п’ятифакторного опитувальника майндфулнес (ПОМ-15). Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(28), 95–105. https://doi.org/10.31108/2.2023.1.28.10
Adler, A. B., & Gutierrez, I. A. (2022). Acute stress reaction in combat: Emerging evidence and peer-based interventions. Current Psychiatry Reports, 24(4), 277–284. https://doi.org/10.1007/s11920-022-01335-2
Baer, R. A., Smith, G. T., Hopkins, J., Krietemeyer, J., & Toney, L. (2006). Using self-report assessment methods to explore facets of mindfulness. Assessment, 13(1), 27–45. https://doi.org/10.1177/1073191105283504
Bishop, S. R., Lau, M., Shapiro, S., Carlson, L., Anderson, N. D., Carmody, J., Segal, Z. V., Abbey, S., Speca, M., Velting, D., & Devins, G. (2004). Mindfulness: A proposed operational definition. Clinical Psychology: Science and Practice, 11(3), 230–241. https://doi.org/10.1093/clipsy.bph077
Brown, K. W., & Ryan, R. M. (2003). The benefits of being present: Mindfulness and its role in psychological well-being. Journal of Personality and Social Psychology, 84(4), 822–848. https://doi.org/10.1037/0022-3514.84.4.822
Cohen, S., Kamarck, T., & Mermelstein, R. (1983). A global measure of perceived stress. Journal of Health and Social Behavior, 24(4), 385–396. https://doi.org/10.2307/2136404
Erickson, M. H., Rossi, E. L., & Rossi, S. I. (1976). Hypnotic realities: The induction of clinical hypnosis and forms of indirect suggestion. Irvington Publishers.
Goyal, M., Singh, S., Sibinga, E. M. S., Gould, N. F., Rowland-Seymour, A., Sharma, R., Berger, Z., Sleicher, D., Maron, D. D., Shihab, H. M., Ranasinghe, P. D., Linn, S., Saha, S., Bass, E. B., & Haythornthwaite, J. A. (2014). Meditation programs for psychological stress and well-being: A systematic review and meta-analysis. JAMA Internal Medicine, 174(3), 357–368. https://doi.org/10.1001/jamainternmed.2013.13018
Haase, L., Thom, N. J., Shukla, A., Davenport, P. W., Simmons, A. N., Stanley, E. A., Paulus, M. P., & Johnson, D. C. (2016). Mindfulness-based training attenuates insula response to an aversive interoceptive challenge. Social Cognitive and Affective Neuroscience, 11(1), 182–190. https://doi.org/10.1093/scan/nsu042
Hölzel, B. K., Lazar, S. W., Gard, T., Schuman-Olivier, Z., Vago, D. R., & Ott, U. (2011). How does mindfulness meditation work? Proposing mechanisms of action from a conceptual and neural perspective. Perspectives on Psychological Science, 6(6), 537–559. https://doi.org/10.1177/1745691611419671
Jha, A. P., Stanley, E. A., Kiyonaga, A., Wong, L., & Gelfand, L. (2010). Examining the protective effects of mindfulness training on working memory capacity and affective experience. Emotion, 10(1), 54–64. https://doi.org/10.1037/a0018438
Jha, A. P., Morrison, A. B., Dainer-Best, J., Parker, S., Rostrup, N., & Stanley, E. A. (2015). Minds “at attention”: Mindfulness training curbs attentional lapses in military cohorts. PLOS ONE, 10(2), e0116889. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0116889
Johnson, D. C., Thom, N. J., Stanley, E. A., Haase, L., Simmons, A. N., Shih, P. A. B., Thompson, W. K., Potterat, E. G., Minor, T. R., & Paulus, M. P. (2014). Modifying resilience mechanisms in at-risk individuals: A controlled study of mindfulness training in Marines preparing for deployment. American Journal of Psychiatry, 171(8), 844–853. https://doi.org/10.1176/appi.ajp.2014.13040502
Kabat-Zinn, J. (1982). An outpatient program in behavioral medicine for chronic pain patients based on the practice of mindfulness meditation: Theoretical considerations and preliminary results. General Hospital Psychiatry, 4(1), 33–47. https://doi.org/10.1016/0163-8343(82)90026-3
Kabat-Zinn, J. (2003). Mindfulness-based interventions in context: Past, present, and future. Clinical Psychology: Science and Practice, 10(2), 144–156. https://doi.org/10.1093/clipsy.bpg016
Nash, W. P., Vasterling, J., Ewing-Cobbs, L., Horn, S., Gaskin, T., Golden, J., Riley, W. T., Bowles, S. V., Favret, J., Lester, P., Koffman, R., Farnsworth, L. C., & Baker, D. G. (2010). Consensus recommendations for common data elements for operational stress research and surveillance: Report of a federal interagency working group. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation, 91(11), 1673–1683. https://doi.org/10.1016/j.apmr.2010.06.035
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
