САМОНЕПЕРЕРВНІСТЬ АВТОБІОГРАФІЧНОЇ ПАМ’ЯТІ У ЗВ’ЯЗКУ СТРЕСУ ІЗ ЗАДОВОЛЕНІСТЮ ЖИТТЯМ
DOI:
https://doi.org/10.34142/23129387.2026.75.28Анотація
Актуальність дослідження. Суб’єктивне благополуччя є важливим показником психологічного функціонування людини, однак його зв’язок зі стресом може залежати від індивідуальних когнітивних характеристик. Одним із потенційно значущих чинників є функція самонеперервності автобіографічної пам’яті (self-continuity function, SCF), яка забезпечує зв’язок між минулим, теперішнім і майбутнім «Я». Водночас роль SCF у взаємозв’язку між сприйманим стресом і задоволеністю життям залишається недостатньо дослідженою.
Мета дослідження. Перевірити, чи модерує функція самонеперервності автобіографічної пам’яті зв’язок між сприйманим стресом (perceived stress, PS) та задоволеністю життям (life satisfaction, LS).
Результати. У дослідженні взяли участь 87 осіб, які заповнили шкали сприйманого стресу, задоволеності життям та функції самонеперервності автобіографічної пам’яті. Для перевірки гіпотези застосовано модераційну регресію, аналіз простих нахилів та метод Johnson–Neyman. Виявлено статистично значущий негативний зв’язок між сприйманим стресом і задоволеністю життям. Водночас встановлено статистично значущу взаємодію між сприйманим стресом і SCF. Аналіз простих нахилів показав, що за високих рівнів SCF негативний зв’язок між сприйманим стресом і задоволеністю життям був сильнішим, тоді як за низьких рівнів SCF — слабшим.
Висновки. Отримані результати свідчать, що функція самонеперервності автобіографічної пам’яті є значущим модератором зв’язку між сприйманим стресом і задоволеністю життям. Високий рівень SCF у дослідженій вибірці не послаблював, а, навпаки, посилював негативний зв’язок між стресом і задоволеністю життям. Це дає підстави розглядати самонеперервність автобіографічної пам’яті не лише як потенційно ресурсний когнітивний процес, а і як чинник, роль якого залежить від контексту переживання стресу. Отримані результати розширюють уявлення про психологічні механізми взаємозв’язку стресу та суб’єктивного благополуччя й доповнюють транзакційну модель стресу врахуванням функцій автобіографічної пам’яті.
Завантажити
Посилання
Олефір, В., & Боснюк, В. (2024). Адаптація українськомовної версії шкали задоволеності життям Е. Дінера. Наука і освіта, (2), 64–72. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-2-9
Вельдбрехт, О. О., & Тавровецька, Н. І. (2022). Шкала сприйнятого стресу (PSS-10): адаптація та апробація в умовах війни. Проблеми сучасної психології, (2), 16–27. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-2
Aiken, L. S., & West, S. G. (1991). Multiple regression: Testing and interpreting interactions. Sage Publications.
Bluck, S., & Alea, N. (2011). Crafting the TALE: Construction of a measure to assess the functions of autobiographical remembering. Memory, 19(5), 470–486. https://doi.org/10.1080/09658211.2011.590500
Camia, C., McLean, K. C., & Waters, T. E. A. (2024). Autobiographical memory functions as a stable property of narrative identity. Personality Science, 5, 1–12. https://doi.org/10.1177/27000710241264452
Chiorri, C., & Vannucci, M. (2024). The subjective experience of autobiographical remembering: Conceptual and methodological advances and challenges. Journal of Intelligence, 12(2), Article 21. https://doi.org/10.3390/jintelligence12020021
Cohen, S., Kamarck, T., & Mermelstein, R. (1983). A global measure of perceived stress. Journal of Health and Social Behavior, 24(4), 385–396.
Diener, E., Emmons, R. A., Larsen, R. J., & Griffin, S. (1985). The Satisfaction With Life Scale. Journal of Personality Assessment, 49(1), 71–75. https://doi.org/10.1207/s15327752jpa4901_13
Fivush, R. (2025). Narrative coherence and incoherence: Individual, developmental, and contextual factors. In C. Camia & A. Bohn (Eds.), Autobiographical memory and the life story: New perspectives on narrative identity (pp. 247–277). Cambridge University Press.
Hallford, D. J., Ricarte, J. J., & Hermans, D. (2021). Perceived autobiographical coherence predicts depressive symptoms over time through positive self-concept. Frontiers in Psychology, 12, Article 625429. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.625429
Lazarus, R. S., & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal, and coping. Springer.
Lind, M., Ture, S., McAdams, D., & Cowan, H. R. (2024). Narrative identity, traits, and trajectories of depression and well-being: A 9-year longitudinal study. Psychological Science, 35(12), 1325–1339. https://doi.org/10.1177/09567976241296512
Tolchinsky, A., Levin, M., Fields, C., Da Costa, L., Murphy, R., Friedman, D., & Pincus, D. (2025). Temporal depth in a coherent self and in depersonalization: Theoretical model. Frontiers in Psychology, 16, Article 1585315. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2025.1585315
Vanaken, L., Bijttebier, P., Fivush, R., & Hermans, D. (2022). Narrative coherence predicts emotional well-being during the COVID-19 pandemic: A two-year longitudinal study. Cognition and Emotion, 36(1), 70–81. https://doi.org/10.1080/02699931.2021.1902283
Vanderveren, E., Bogaerts, A., Claes, L., Luyckx, K., & Hermans, D. (2021). Narrative coherence of turning point memories: Associations with psychological well-being, identity functioning, and personality disorder symptoms. Frontiers in Psychology, 12, Article 623903. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.623903
Wiesepape, C. N., Smith, E. A., Muth, A. J., & Faith, L. A. (2025). Personal narratives in trauma-related disorders: Contributions from a metacognitive approach and treatment considerations. Behavioral Sciences, 15, Article 150. https://doi.org/10.3390/bs15020150
Wilson, M., Donath, W., Dorahy, M. J., & Huntjens, R. J. C. (2025). Global coherence and autobiographical reasoning in life narratives of people with dissociative identity disorder: A comparison with adult, child, and psychosis groups. Journal of Trauma & Dissociation, 26(4), 563–589. https://doi.org/10.1080/15299732.2025.2507897
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
