КОМПОНЕНТИ ЧАСОВОЇ ПЕРСПЕКТИВИ, ЇХ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОЯВ В ЕМОЦІЙНІЙ І МОТИВАЦІЙНІЙ СФЕРІ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.34142/23129387.2026.75.17Ключові слова:
часова перспектива, компоненти часової перспективи, психічні стани, саморегуляція, стрес, автобіографічна пам'ять, страх втрачених можливостей, мотивація, довгострокова мотивація, короткострокова мотиваціяАнотація
Актуальність. Психологічний час особистості — впливовий психологічний конструкт, який поєднує єдністю сенсу окремо взяті та зафіксовані в автобіографічній пам'яті фрагменти життя. Часова перспектива як результат активності та творчості особистості у її психологічному часі, проявляється як базовий регулятор побудови життєвого шляху. На жаль, у сучасну епоху і молоді, і дорослі люди часто стикаються з різноманітними спотвореннями часової структури свідомості. Ці спотворення актуалізуються у вигляді нездатності повноцінно використовувати теперішнє (страх втрати можливостей), відсутності конструктивного образу майбутнього (тривожні очікування), порушення зав’язків із минулим (досягнення минулого втрачають свою ресурсність). Подолання повсякденних проблем перетворюється на погоню за миттєвими задоволеннями. Редукується здатність ставити довгострокові цілі. Саме тому дослідження часової перспективи особистості не втрачають своєї актуальності. Вони необхідні для розробки психотерапевтичних стратегій відновлення цілісності психологічного часу, гармонізації його компонентів (минулого, сьогодення та майбутнього).
Мета статті: вивчити вікову специфіку компонентів часової перспективи, особливості їх взаємозв‘язків зі страхом втрачених можливостей, а також з показниками короткострокової і довгострокової мотивації особистості.
Результати та висновки. Вивчалися вікові особливості прояву компонентів часової перспективи. У дослідженні за участю 82 досліджуваних, представників різних професій (віковий діапазон — від 17 до 62 років) було виявлено вікову різницю за показником негативного минулого. Молоді люди (до 35 років) сприймають своє минуле негативніше, ніж дорослі. Виявлено також сильну тенденцію до переважання дорослих над молодими за показником «Позитивне минуле». Результат інтерпретується як спільний прояв двох феноменів: 1) «fading affect bias» (FAB) — ефект згасання емоційного забарвлення, тобто зниження негативного фону автобіографічних спогадів і2) age-related positivity effect (віковий ефект позитивності) — зменшення з віком переробки та збереження в пам'яті негативної інформації. Проаналізовано експериментально верифіковані у науковій літературі механізми цих двох феноменів: 1) когнітивна переоцінка, 2) повторна розповідь, 3) реакція слухача, 4) прийняття спогаду замість боротьби з ним, 5) відмова від румінації, 6) зміна мотиваційних пріоритетів.
Вивчався прояв компонентів часової перспективи в емоційної сфері особистості. Виявлено взаємозв'язки показників часової перспективи з показниками страху втрачених можливостей. З цим видом страху прямо корелюють негативне минуле, гедоністичне та фаталістичне теперішнє. Крім того, зі страхом втрачених соціальних можливостей виявилося прямо пов'язаним позитивне минуле. Образ майбутнього корелює із цим видом страху негативно.
Вивчався також прояв компонентів часової перспективи у мотиваційній сфері особистості. Здатність до довгострокової мотивації підтримується образом майбутнього. Несприятливі умови для неї складаються при акцентованому фаталістичному теперішньому. Переважна більшість короткострокових мотиваційних конструктів відзначається при виражених гедоністичному теперішньому, позитивному минулому і особливо — фаталістичному теперішньому. Добре опрацьований образ майбутнього стримує короткострокові мотиви діяльності.
Завантажити
Посилання
Заїка, Є. В., Кузнєцов, М.А. (2025). Вітчизняна психологія пам’яті: з чим ми увійшли до ХХІ століття? С. 45–49. Пам'ять і особистість: матеріали наук.-практ. конф., 29 травня. 2025 р. Харк. нац. ун-т. Харків: 2025.
Кузнєцов, М.А., Максименко, І.В. (2025). Короткострокова і довгострокова мотивація діяльності у контексті часової трансспективи особистості. Innovation and development in world science. Proceedings of the 1st International scientific and practical conference. MDPC Publishing. Zurich, Switzerland. Pp. 392-397.
Павелків, Р.В., Харченко, Є.М. (2020). Геронтопсихологія: медико-біологічні та соціально-психологічні аспекти старіння. Навч. посіб. Київ: Вил-во «Центр учбової літератури».
Павлюк, Я., Галецька, І., Сеник, О. (2018). Часова перспектива як предиспозиція академічної мотивації студентів. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. Вип. 2. С. 81–89. URL: http://www.psy-visnyk.lnu.lviv.ua/archive/2_2018/12.pdf
Сеник, О. (2013). Адаптація опитувальника часової перспективи особистості Ф. Зімбардо (ZTPI). Соціальна психологія. № 1/2. (51–52). С. 153–168.
Ушакова, І.М. (2014). Геронтопсихологія. Підручник. Харків: ХНАДУ.
Фоменко, К. І., Кузнєцова, М. М. (2019). Саморегуляція навчально-професійної діяльності у оптимістичних та песимістичних студентів. Монографія. Харків: Діса Плюс.
Чельтер, І. С. (2025). Академічна прокрастинація, інтернет-залежність та страх втрачених можливостей у студентів. Кваліф. роб. на здоб. освітн. рівня «бакалавр». Харків. ХНПУ імені Г. С. Сковороди.
Cohen, J. (1964). Psychological time. Sci. Amer. Vol. 211, N 5. P. 116–124.
Colombo, D., Suso-Ribera, C., Fernández-Álvarez, J., Cipresso, P., Garcia-Palacios, A., Riva, G., Botella, C. (2021). The moderating role of emotion regulation in the recall of negative autobiographical memories. International Journal of Environmental Research and Public Health. Vol. 18, No. 13. Art. 7122
Colombo D., Wrzesien M., Baños R. M. Recalling tough times: Exploring the effect of acceptance on autobiographical memory in daily life. Mindfulness. 2024. Vol. 15. P. 601–615. DOI: 10.1007/s12671-024-02301-0.
Cottle, T. (1976). Perceiving time: A psychological study with men and women. N. Y.
Doob, L. (1971). Patterning of time. New Haven.
Erikson, E. H. (1963). Childhood and society (2nd ed.). New York, NY: W. W. Norton.
Fraisse, P. (1963). The psychology of time. New York: Harper & Row.
Gibbons J. A., Rollins L. (2021). Rehearsal and Event Age Predict the Fading Affect Bias across Young Adults and Elderly in Self-Defining and Everyday Autobiographical Memories. Experimental Aging Research. Vol. 47, No. 3. P. 232–261. DOI: 10.1080/0361073X.2021.1882026
Hammond, C. (2012). Time Warped: Unlocking the Mysteries of Time Perception. Canongate Books. https://www.canongate.co.uk/books/2365-time-warped/
Hoehne, S, Zimprich, D. (2025). Cross-sectional age differences in fading affect bias: A latent change score model approach. Psychol Aging. Sep;40(6):594-609. doi: 10.1037/pag0000900.
Holland, A. C., Kensinger, E. A. (2013). The neural correlates of cognitive reappraisal during emotional autobiographical memory recall. Journal of Cognitive Neuroscience. Vol. 25, No. 1. P. 87–108. DOI: 10.1162/jocn_a_00289
Kennedy, Q., Mather, M., Carstensen, L. L. (2004). The role of motivation in the age-related positivity effect in autobiographical memory. Psychological Science. 2004. Vol. 15, No. 3. P. 208–214. DOI: 10.1111/j.0956-7976.2004.01503011.x.
Kim, H., Barber, S. J. (2022). The age-related positivity effect in cognition: A review of key findings across different cognitive domains. Psychology of Learning and Motivation. Vol. 77. P. 125–164. DOI: 10.1016/bs.plm.2022.08.004.
Lewin, K. (1942). Time perspective and morale. In G. Watson (Ed.), Civilian morale: Second yearbook of the Society for the Psychological Study of Social Issues (pp. 48–70). Houghton Mifflin. https://doi.org/10.1037/13983-004
Marsh C., Crawford M. (2024). T. Age is positively associated with fading affect bias: A cross-sectional comparison. Psychology and Aging. Vol. 39, No. 2. P. 139–152. DOI: 10.1037/pag0000797
Mather M., Carstensen L. L. Aging and motivated cognition: The positivity effect in attention and memory. Trends in Cognitive Sciences. 2005. Vol. 9, No. 10. P. 496–502. DOI: 10.1016/j.tics.2005.08.005.
Melges, F. T. (1982). Time and inner future: A temporal approach to psychiatric disorders. N. Y.
Minsky, M. A. (1974). Framework for Representing Knowledge. Cambridge, MA: Massachusetts Institute of Technology, Artificial Intelligence Laboratory. 81 p. (MIT-AI Laboratory Memo ; No. 306). http://hdl.handle.net/1721.1/6089
Muir, K., Brown, C., Madill, A. (2015). The fading affect bias: Effects of social disclosure to an interactive versus non-responsive listener. Memory. Vol. 23, No. 6. P. 829–847. DOI: 10.1080/09658211.2014.931435
Nuttin, J. (1985). Future time perspective and motivation: Theory and research method. Leuven University Press; Lawrence Erlbaum Associates. ISBN: 0-89859-611-4 / 90-6186-172-1.
Przybylski A.K., Murayama K., DeHaan C.R., Gladwell V. Motivational, emotional, and behavioral correlates of fear of missing out. Computers in Human Behavior, 2013, 29(4), 1841–1848. https://doi.org/10.1016/j.chb.2013.02.014
Ritchie, T. D., Skowronski, J. J., Wood, S. E., Walker, W. R., Vogl, R. J., Gibbons, J. A. (2006). Event self-importance, event rehearsal, and the fading affect bias in autobiographical memory. Self and Identity. Vol. 5, No. 2. P. 172–195. DOI: 10.1080/15298860600591222
Skowronski J. J., Walker W. R., Henderson D. X., Bond G. D. (2014). The Fading Affect Bias: Its History, Its Implications, and Its Future. Advances in Experimental Social Psychology. Vol. 49. P. 163–218. DOI: 10.1016/B978-0-12-800052-6.00003-2
Snyder, C. R. (2002). Hope theory: Rainbows in the mind. Psychological Inquiry, 13(4), 249–275. https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1304_01
Taylor, S. (2007). Making Time: Why Time Seems to Pass at Different Speeds and How to Control It. Icon Books. https://iconbooks.com/ib-title/making-time/
Zimbardo, P. G., & Boyd, J. N. (2008). The time paradox: The new psychology of time that will change your life. New York, NY: Free Press.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
