МЕТОДИКА ПАВА 2025 - СИСТЕМА ЗАСОБІВ СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ЗДАТНОСТІ ДО ВНУТРІШНЬОГО ДІАЛОГУ З ТІЛЕСНИМ Я: СТРУКТУРА ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ

Т. Хомуленко; В. Криничко

doi:10.34142/23129387.2026.74.15

Автор(и)

Т. Хомуленко Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди Автор https://orcid.org/0000-0003-3962-0795
В. Криничко Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди Автор https://orcid.org/0000-0002-0391-417X

DOI:

https://doi.org/10.34142/23129387.2026.74.15

Ключові слова:

салютогенний підхід, феноменологія тілесного Я, тілесний локус контролю, саморегуляція тілесного Я, психологічне благополуччя, тілесна метафора, вербалізація тілесного, психокорекційна методика

Анотація

Актуальність дослідження. У статті теоретично обґрунтовується та емпірично перевіряється оновлена версія методики ПАВА‑2025 як цілісної системи засобів сприяння розвитку здатності до внутрішнього діалогу з тілесним Я у межах салютогенного та культурно‑історичного підходів.

Мета дослідження полягає в уточненні структурно‑функціональної організації методики ПАВА‑2025 та оцінці її ефективності за показниками інтернальності тілесного локусу контролю й інтенсивності суб’єктивних нездужань. ПАВА‑2025 розглядається як методична система з чотирьох етапів («персоніфікація», «асоціація», «візуалізація», «аналогізація»), кожен з яких виконує специфічну функцію у траєкторії переходу від об’єктного, симптомоцентричного ставлення до тіла до діалогічного, суб’єкт‑суб’єктного формату.

На вибірці з 75 респондентів з високою інтенсивністю суб’єктивних нездужань продемонстровано статистично значуще зростання інтернальності тілесного локусу контролю та одночасне зниження інтенсивності нездужань, що підтверджує ефективність методики як психокорекційного інструменту.

Результати. Отримані результати інтерпретуються в руслі салютогенної моделі А. Антоновського, засвідчуючи, що посилення відчуття керованості тілесного функціонування і розвиток внутрішнього діалогу з тілесним Я пов’язані зі зниженням тілесної тривоги, редукцією суб’єктивного дистресу та підвищенням психологічного благополуччя.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Khomulenko T.B., Kramchenkova V.O., Turkova D.M., Lesnichenko, N.P., Myronovych B.S. (2020). Metodyka diahnostyky tilesnoho lokusu kontroliu [Methodology for diagnosing the bodily locus of control.]. Visnyk KhNPU imeni H. S. Skovorody. Psykholohiia - Bulletin of the KhNPU named after G. S. Skovoroda. Psychology, 62, 293–316. https://doi.org/10.34142/23129387.2020.62.17

Khomulenko T.B., Kramchenkova V.O., Fomenko K.I., Obukhov-Kozarovitsky Ya.L. (2019). Complex of methods of imaginative psychotherapy of the body in wellness psychotechnology RIC: efficiency and features of application. Psychological Counseling and Psychotherapy, (12), 36–48. https://doi.org/10.26565/2410-1249-2019-12-04.

Khomulenko T.B., Krynychko V.V. (2025a). Mozhlyvosti kontent-analizu dlia strukturno-funktsionalnoi kharakterystyky kohnityvnoho komponentu tilesnoho Ya [Content analysis capabilities for structural-functional characterization of the cognitive component of bodily self]. Perspektyvy ta innovatsii nauky (Seriia «Pedahohika», Seriia «Psykholohiia», Seriia «Medytsyna»), 10(56), 1210–1223. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2025-10(56)-1210-1223.

Khomulenko T.B., Krynychko V.V. (2025b). Osoblyvosti tsilovoi spriamovanosti v psykhodiahnostytsi somatychnoi pamiati z urakhuvanniam vikovykh ta psykhosomatychnykh kharakterystyk [Features of target orientation in psychodiagnostics of somatic memory with consideration of age-specific and psychosomatic characteristics]. Naukovi innovatsii ta peredovi tekhnolohii (Seriia «Upravlinnia ta administruvannia», Seriia «Pravo», Seriia «Ekonomika», Seriia «Psykholohiia», Seriia «Pedahohika»), 10(50), 1337–1350. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2025-10(50)-1337-1350.

Khomulenko T.B., Krynychko V.V. (2025c). Istoriia, zakonomirnosti ta perspektyvy rozvytku psykholohii tilesnosti i psykhosomatyky: systemnyi analiz naukovykh paradyhm [History, patterns and prospects of development of psychology of corporeality and psychosomatics: systematic analysis of scientific paradigms]. Naukovi perspektyvy (Seriia «Derzhavne upravlinnia», Seriia «Pravo», Seriia «Ekonomika», Seriia «Medytsyna», Seriia «Pedahohika», Seriia «Psykholohiia»), 9(63), 1361–1376. DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2025-9(63)-1361-1376.

Лесніченко Н.П., Хомуленко Т.Б., Фоменко К.І., Найчук В.В. (2023). Психологія тілесного локусу контролю: монографія. Вінниця: ТОВ «ДРУК ПЛЮС». ISBN 978-617-95332-5-9. DOI: https://doi.org/10.58521/978-617-95332-5-9-2023-268

Antonovsky A. (1979). Health, Stress, and Coping: New Perspectives on Mental and Physical Well-Being. San Francisco, CA: Jossey-Bass Publishers. xiv, 255 p. (Jossey-Bass Social and Behavioral Science Series). ISBN 978-0-87589-412-6.

Antonovsky A. (1996). The salutogenic model as a theory to guide health promotion. Health Promotion International, 11(1), 11–18. https://doi.org/10.1093/heapro/11.1.11

Cobb-Clark D. A., Kassenboehmer S. C., Schurer S. (2014). Healthy habits: The connection between diet, exercise, and locus of control. Journal of Economic Behavior & Organization, 98, 1–28. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jebo.2013.10.011

Benson H., Klipper M. Z. (1975). The Relaxation Response. New York: William Morrow and Company. 158 p. ISBN 978-0-688-02955-5.

Mehling W. E., Wrubel J., Daubenmier J. J., Price, C. J., Kerr C. E., Silow, T., Gopisetty, V., & Stewart, A. L. (2011). Body awareness: a phenomenological inquiry into the common ground of mind–body therapies. Philosophy, Ethics, and Humanities in Medicine, 6(6), 6–12. • DOI: https://doi.org/10.1186/1747-5341-6-6

Jacobson E. (1938). Progressive Relaxation: A Physiological and Clinical Investigation of Muscular States and Their Significance in Psychology and Medical Practice (2nd ed.). Chicago, IL: University of Chicago Press. xvii, 493 p. (University of Chicago Monographs in Medicine). ISBN 978-0-226-39058-1.

Wilda-Kiesel A. (1981). Die konzentrative Entspannung: Eine Relaxationsmethode für die Physiotherapie (2. Auflage). Merseburg: Druck und Buch. 52 S. (Lehrmaterial DDR, Institut für Weiterbildung mittlerer medizinischer Fachkräfte der DDR). ASIN: B005L80SOO.

Brinthaupt B., Hein M., Kramer T. (2009) Journal of Personality Assessment, 91(1), 82–92, 2009 DOI: https://doi.org/10.1080/00223890802484498

Piran N, Teall T. (2012). The developmental theory of embodiment. In: McVey GL, Levine MP, Piran N, Ferguson HB. (eds.) Preventing Eating-Related and Weight-Related Disorders: Collaborative Research, Advocacy, and Policy Change, pp. 169–98. Wilfrid Laurier University Press: Waterloo. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bodyim.2022.12.005

Hubert J.M. Hermans (2001). The Dialogical Self: Toward a Theory of Personal and Cultural Positioning Culture & Psychology: 25, 7(3) https://doi.org/10.1177/1354067X01730