ІНТЕГРАЦІЯ ПСИХОТЕРАПІЇ В СИСТЕМУ СОЦІАЛЬНОГО СУПРОВОДУ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ, СПРИЧИНЕНОЮ ВЖИВАННЯМ ПАР
DOI:
https://doi.org/10.34142/23129387.2026.74.13Ключові слова:
психотерапія, соціальний супровід, психоактивні речовини, інвалідність, когнітивно-поведінкова терапія, біопсихосоціальна модель, мультидисциплінарний підхідАнотація
Актуальність дослідження. Потреба в інтеграції психотерапії в систему соціального супроводу осіб з інвалідністю, спричиненою вживанням психоактивних речовин (ПАР) є актуальною оскільки традиційні підходи до соціальної роботи не завжди враховують глибину психологічних травм, пов’язаних із залежністю, а також комплексність потреб таких осіб у контексті ресоціалізації, подолання стигми та формування мотивації до змін.
Методи й вибірка. У дослідженні поєднано кількісні й якісні методи: анкетування, стандартизовані опитувальники (SCL-90-R, URICA), експертне оцінювання та напівструктуровані інтерв’ю. Вибірка становила 60 осіб віком 25–50 років із встановленою інвалідністю, пов’язаною з ПАР, які отримували соціальний супровід.
Результати. Отримані дані свідчать про позитивний вплив психотерапевтичних інтервенцій: знизився рівень психологічного дистресу (депресія, тривожність, соматизація), зросла мотивація до змін, особливо на стадіях «підготовки» та «дії». Покращилося соціальне функціонування - підвищилися рівні взаємодії, автономності та дотримання реабілітаційного плану. Якісний аналіз інтерв’ю виокремив три ключові теми: потреба в підтримці, переоцінка життєвих цілей і складнощі соціальної інтеграції через стигматизацію та внутрішній сором.
Висновки. Результати дослідження підтверджують інтеграції психотерапії в систему соціального супроводу осіб з інвалідністю, спричиненою вживанням ПАР. Застосування біопсихосоціальної моделі, когнітивно-поведінкових технік, мотиваційного консультування та мультидисциплінарної взаємодії сприяє формуванню сталих позитивних змін у психоемоційному стані та соціальному функціонуванні клієнтів. Отримані емпіричні дані мають практичну цінність для вдосконалення програм підтримки осіб із подвійною вразливістю.
Завантажити
Посилання
Дерогатіс, Л. R. (2011). Психометричні властивості опитувальника симптомів SCL-90-R та можливості його використання у клінічній практиці. Психологічний журнал, 3(4), 12–19.
Марценюк, О. П. (2021). Когнітивно-поведінкова терапія в реабілітації осіб з психічними розладами та залежністю. Львів: ЛНМУ.
Павлик, Л. П. (2020). Соціальна робота з особами із залежністю: методичні рекомендації. Київ: Центр соціального розвитку.
Braun, V., & Clarke, V. (2006). Using thematic analysis in psychology. Qualitative Research in Psychology, 3(2), 77–101. https://doi.org/10.1191/1478088706qp063oa
DiClemente, C. C., & Hughes, S. O. (1990). Stages of change profiles in outpatient alcoholism treatment. Journal of Substance Abuse, 2(2), 217–235. https://doi.org/10.1016/S0899-3289(05)80003-0
Engel, G. L. (1977). The need for a new medical model: A challenge for biomedicine. Science, 196(4286), 129–136. https://doi.org/10.1126/science.847460
Miller, W. R., & Rollnick, S. (2013). Motivational interviewing: Helping people change (3rd ed.). New York: Guilford Press. DOI:10.1093/alcalc/agt010
Ridgely, M. S., Borum, R., & Petrila, J. (2003). Case management for people with severe mental disorders: A review. Community Mental Health Journal, 39(6), 499–511. https://doi.org/10.1023/B:COMH.0000003011.80794.1c
Thornicroft, G., Sunkel, C., Aliev, A. A., Semrau, M., Hanlon, C., & Alem, A. (2022). Community mental health care worldwide: Current status and further developments. World Psychiatry, 21(3), 393–411. https://doi.org/10.1002/wps.21086
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
