КОНТРОЛЬ ЗА ДІЄЮ У СПОРТСМЕНІВ: ДІАГНОСТИКА ТА ЗНАЧУЩІСТЬ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ

Анотація

Актуальність дослідження. Аналізуючи когнітивну репрезентації наміру, Ю. Куль називає чотири взаємопов’язані когнітивні компоненти, зокрема: «1) уявлення про ситуацію (або стан), до якої індивід прагне; 2) уявлення про актуальну ситуацію, яку необхідно змінити; 3) оцінки розбіжності між тим, що є, і тим, що повинно бути; 4) уявлення про дію, завдяки якому має бути подолано цю розбіжність. Попри популярність теорії Ю. Куля в описі саморегуляції діяльності на сьогодні не існує психодіагностики акціональної орієнтації спортсменів, більш того – не визначено ролі вольового контролю у психологічному благополуччя особистості спортсмена.

Мета – розробити методику акціональної орієнтації спортсмена та визначити роль вольового контрою у його психологічному благополуччі.

Висновки. Висока акціональна мотивація у ситуації невдачі пов'язана із суб’єктивним благополуччям особистості, особливо у сфері фізичного здоровя. При невдачі спортсмен, орієнтований на дію, концентрується не на своїх переживаннях, а на виконанні завдання, тобто не зациклюється на думках про невдачу і більш високо оцінює свій фізичний стан.

Втрата зв'язку з метою призводить до того, що спортсмен, орієнтований на стан, відчуває труднощі у прийнятті рішень, оскільки він не до кінця розуміє, чого хоче досягти, що може позначатись на зниженні психологічного благополуччя. Акціональний контроль за плануванням позитивно пов'язаний із суб’єктивним благополуччям спортсмена.

Нездатність спортсмена точно уявити необхідні етапи спортивної діяльності призводить до того, що він орієнтується на свій стан, що проявляється в нестійкості під час її виконання і пов’язане із зниженням психологічного благополуччя. Акціональний контроль за виконанням позитивно пов'язаний із суб’єктивним благополуччям спортсмена