ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ТОЛЕРАНТНОСТІ ДО НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ЯК ЧИННИКА ПРОФЕСІЙНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.34142/23129387.2026.74.01Ключові слова:
толерантність до невизначеності, професійна соціалізація, онлайн-освіта, психологічна адаптація, суб’єктність, стресостійкість, студентська молодь, емоційний інтелект, копінг-стратегіїАнотація
Актуальність дослідження. Статтю присвячено обґрунтуванню толерантності до невизначеності як фундаментального ресурсу професійної соціалізації студентської молоді в умовах трансформації освітнього простору та воєнних викликів в Україні. Невизначеність розглядається як потужний стресогенний чинник, що охоплює як загрози для життя, так і суто освітні виклики онлайн-навчання, що призводить до тривоги та дезорієнтації . Метою роботи є теоретико-методологічне обґрунтування компонентів толерантності до невизначеності та аналіз її впливу на динаміку формування професійної ідентичності студентів.
Методи дослідження. Робота базується на комплексі теоретичних методів: системно-структурному аналізі наукових джерел (для детермінації компонентів толерантності до невизначеності) , порівняльно-генетичному методі (для вивчення етапів професійної свідомості) та систематизації психологічних підходів до розуміння життєдіяльності особистості як суб'єкта. Процедура дослідження охоплювала аналіз праць вітчизняних та зарубіжних науковців із фокусом на екопсихологічному підході Ю. Швалба, концепції професійного становлення Н. Шевченко та етапах адаптації в умовах воєнного стану за М. Левченко.
Результати. Встановлено, що толерантність до невизначеності є інтегральною характеристикою особистості, яка включає когнітивний, афективний та конативний компоненти. Описано стадії професійної соціалізації крізь призму нормативних конфліктів (неузгодженості, десемантизації, смислових протиріч) та стратегій адаптації (нормальної, конформістської, захисної) . Доведено, що успішна адаптація в умовах війни розгортається етапно (від ознайомлення до асиміляції) і базується на синергії особистісних ресурсів — стресостійкості, емоційного інтелекту та суб’єктності. Дані підтверджують, що суб’єктність є ключовим механізмом трансформації невизначеності у простір для самоактуалізації та посттравматичного зростання.
Завантажити
Посилання
Сергієнко І. (2024). Особливості психосоціальної дезадаптації працівників державної служби України з надзвичайних ситуацій, які перебували під окупацією. Disaster and crisis psychology problems, 2024. № 2(8),50-60. DOI - https://doi.org/10.52363/dcpp-2024.2.5
Старинська Н. В. (2015). Особливості самоактуалізації майбутніх психологів у процесі професійної підготовки: монографія. Київ : «Інтерсервіс».
Титаренко Т. М. (2024). Моє майбутнє залежить від мене: практики здорового сьогодення у воєнних і повоєнних умовах : монографія. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький : Імекс-ЛТД.
Титаренко Т. М. (2020). Посттравматичне життєтворення: способи досягнення психологічного благополуччя: монографія. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький : Імекс-ЛТД.
Корольчук М.С. (2002). Адаптація та її значення в системі психофізіологічного забезпечення діяльності. Збірник наукових статей Київського міжнародного університету. Серія : Педагогічні науки. Психологічні науки. Київ : Правові джерела, 2. 191 - 211.
Стрес та стресостійкість в діяльності працівників правоохоронних органів: Навчально-методичний посібник / Бардин Н. та ін. Львів (2020).
Захарчин, Г. М., Гладун С. О. (2020). Емоційний інтелект у контексті адаптації молодих фахівців до професійної діяльності. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Міжнародні економічні відносини та світове господарство. Ужгород : Гельветика, 29. 57-60. DOI: https://doi.org/10.32782/2413-9971/2020-29-11
Малихіна О.А. (2021). Психологічні умови формування самоповаги у студентів вищих навчальних закладів: дис.. канд. пед. наук. 19.00.07. Київ.
Карпенко Є. В. (2019). Аксіологічний зміст емоційного інтелекту як запорука конгруентного життєздійснення особистості. Психологія і суспільство. Вип. 1. С. 67−73.
Кокун О.М. (2004). Оптимізація адаптаційних можливостей людини: психофізіологі- чний аспект забезпечення діяльності: Монографія. – К.: Міленіум.
Котух О. В. (2021). Особливості самореалізації студентів різної статі: інтегративний підхід. Науковий вiсник Херсонського державного унiверситету. Серiя : Психологiчнi науки, 3. 46-52. DOI DOI https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-3-6
Левченко М., Феденько С., Форостян А. (2022). Особливості соціальної адаптації здобувачів вищої освіти до освітнього процесу в умовах воєнного стану. Актуальнi питання гуманiтарних наук, 52, Т 2, 185-192. DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/52-2-28
Марціновська І. П. (2016). Психотравмуюча ситуація та її наслідки. Педагогіка та психологія сьогодні: постулати минулого і сучасні теорії : зб. наук. роб. учасн. Міжнар. наук.-практ. конф. (21-22 жовтня 2016 р. м. Одеса). Одеса : ГО «Південна фундація педагогіки», 52-56.
Особистісні детермінанти еколого-орієнтованої життєдіяльності : монографія / Ю. М. Швалб, О. Л. Вернік, О. О. Вовчик-Блакитна, О. В. РудоміноДусятська ; за ред. Ю.М. Швалба. Київ : Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України (2018).
Шевченко Н.Ф. (2006). Формування професійної свідомості практичних психологів у системі вищої освіти: автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.07. Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Київ.
Карпенко З. С. (2018). Аксіологічна психологія особистості : монографія. 2-ге вид., перероб. і доповн. Івано-Франківськ : ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника».
Paralkar U., Knutson D. (2021). Coping with academic stress: Ambiguity and uncertainty tolerance in college students. Journal of American College Health, 71(2),1-9. DOI: 10.1080/07448481.2021.1965148
Острова В.Д. (2015). Проспективна ідентичність як чинник соціально-психологічної адаптації студентської молоді: дис..канд. психол. наук. 19.00.05. Київ.
Волнушкіна Г.В. (2016). Cоціально-психологічні особливості процесу адаптації студентів до навчання у вищому навчальному закладі. Актуальні проблеми психології : Зб. наук. праць. Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України, Т. 9.. 9. 107-116.
Штомпель Л.М. (2020). Об’єктивні і суб’єктивні чинники психологічної адаптації учнів до складання ЗНО. Проблеми сучасної психології, 60–68. DOI https://doi.org/10.26661/2310-4368/2020-2-7
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
