ЗАДОВОЛЕННЯ СТОСУНКОВИХ ПОТРЕБ ЯК РЕСУРС ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТРЕСУ
DOI:
https://doi.org/10.34142/23129387.2026.75.15Ключові слова:
стосункові потреби, оволення стосункових потреб, психологічна адаптація, стрес, воєнний стрес, сприйнятий стрес, психологічне благополуччя, цивільніАнотація
Актуальність дослідження: тривалий вплив воєнних подій створює значне психологічне навантаження для цивільного населення та актуалізує пошук ресурсів, пов’язаних із його адаптацією. Одним із таких ресурсів може бути задоволення стосункових потреб, що відображає переживання захищеності у взаєминах, визнання власної цінності, можливість спиратися на стабільного та надійного іншого, розділяти особистий досвід, вільно самовиражатися, впливати на інших, отримувати ініціативний відгук, любов та вдячність.
Мета дослідження: встановити особливості взаємозв’язків задоволення стосункових потреб із показниками психологічної адаптації цивільного населення в умовах воєнного стресу та визначити прогностичну значущість окремих стосункових потреб щодо хронічного воєнного стресу, сприйнятого стресу та психологічного благополуччя.
Методи дослідження: «Шкала задоволення стосункових потреб» (U-RNS Scale) Н. О. Єгонської-Спенсер, В. А. Павловської-Кравчук та Я. С. Пономаренко; «Шкала хронічного воєнного стресу цивільних» (ШХВС-Ц) Т. В. Іванової; «Шкала сприйнятого стресу» (Perceived Stress Scale – PSS-10) Ш. Коена, Т. Камарка та Р. Мермелстайна в україномовній адаптації О. О. Вельдбрехт та Н. І. Тавровецької; Flourishing Scale Е. Дінера та ін. Для статистичного опрацювання результатів застосовано кореляційний аналіз Спірмена та множинний лінійний регресійний аналіз. Вибірку становили 75 цивільних осіб.
Результати дослідження: встановлено систему статистично значущих зв’язків між задоволенням стосункових потреб та показниками психологічної адаптації. Загальний показник U-RNS позитивно пов’язаний із психологічним благополуччям та негативно – з емоційною ізоляцією, сприйнятим стресом, загальним показником хронічного воєнного стресу, травматичною реактивністю та когнітивним униканням. Регресійна модель хронічного воєнного стресу пояснює 43,8 % його варіативності; значущими предикторами є захищеність, прийняття стабільним та надійним іншим, ініціатива від іншого та спільність особистого досвіду. Модель сприйнятого стресу пояснює 46,1 % варіативності показника; значущими предикторами виступають захищеність, прийняття стабільним та надійним іншим, визнання цінності, самовизначення та самовираження. Модель психологічного благополуччя пояснює 49,2 % його варіативності; незалежну прогностичну значущість мають самовизначення та самовираження, визнання цінності, любов та вдячність, спільність особистого досвіду.
Висновки: задоволення стосункових потреб системно пов’язане з показниками психологічної адаптації цивільного населення в умовах воєнного стресу. Нижче стресове навантаження найбільш послідовно співвідноситься із задоволенням потреб у захищеності та надійному іншому, тоді як психологічне благополуччя – із можливістю самовираження, переживанням власної цінності, позитивним емоційним обміном та спільністю особистого досвіду. Отримані результати дають підстави розглядати задоволення стосункових потреб як перспективний психологічний
Завантажити
Посилання
Вельдбрехт, О. О., & Тавровецька, Н. І. (2022). Шкала сприйнятого стресу (PSS-10): адаптація та апробація в умовах війни. Журнал сучасної психології, 2, 16–27. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-2
Вельдбрехт, О., & Рибачок, Д. (2025). Українська адаптація Шкали процвітання. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія, 2(22), 12–19. https://doi.org/10.17721/BPSY.2025.2(22).2.
Єгонська-Спенсер, Н. О., Павловська-Кравчук, В. А., & Пономаренко, Я. С. (2026). Психометрична валідизація «Шкали задоволення стосункових потреб» (U-RNS Scale). Наукові перспективи, Серія «Психологія», 5(71), 2501–2519. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2026-5(71)-2501-2519.
Іванова, Т. В. (2025). Шкала хронічного воєнного стресу цивільних (ШХВС-Ц): від адаптації PCL-C до нового діагностичного інструменту. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, 1, 23–30. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2025.1.4.
Diener, E., Wirtz, D., Tov, W., Kim-Prieto, C., Choi, D.-W., Oishi, S., & Biswas-Diener, R. (2010). New well-being measures: Short scales to assess flourishing and positive and negative feelings. Social Indicators Research, 97, 143–156. https://doi.org/10.1007/s11205-009-9493-y.
Erskine, R. G. (2015). Attunement and involvement: Therapeutic responses to relational needs. Relational Patterns, Therapeutic Presence, 43–55. https://doi.org/10.4324/9780429479519-3
Kimhi, S., Eshel, Y., Marciano, H., & Adini, B. (2023). Impact of the war in Ukraine on resilience, protective, and vulnerability factors. Frontiers in Public Health, 11, 1053940. https://doi.org/10.3389/fpubh.2023.1053940.
Kurapov, A., Balashevych, O., Borodko, Y., Vovk, Y., Borozenets, A., & Danyliuk, I. (2025). Psychological wellbeing of Ukrainian civilians: A data report on the impact of traumatic events on mental health. Frontiers in Psychology, 16, 1553555. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2025.1553555.
Maltseva, K. (2024). Stress exposure, perceived stress, protective psychosocial factors, and health status in Ukraine after the full-scale invasion. Journal of Health Psychology, 29(14). https://doi.org/10.1177/13591053241259728.
Palace, M., Berezovski, T., Gurbisz, D., & Szwejka, L. (2024). Mapping the factors behind ongoing war stress in Ukraine-based young civilian adults. Applied Psychology: Health and Well-Being, 16(3), 868–885. https://doi.org/10.1111/aphw.12493.
Wang, S., Barrett, E., Hsiao-Rei Hicks, M., Martsenkovskyi, D., Holovanova, I., Marchak, O., Ishchenko, L., Haque, U., & Fiedler, N. (2024). Associations between mental health symptoms, trauma, quality of life and coping in adults living in Ukraine: A cross-sectional study a year after the 2022 Russian invasion. Psychiatry Research, 339, 116056. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2024.116056.
Žvelc, G., Jovanoska, K., & Žvelc, M. (2020). Development and validation of the Relational Needs Satisfaction Scale. Frontiers in Psychology, 11, 901. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.00901.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
