СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «ДЕРЖАВНА ЗРАДА», «КОЛАБОРАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ» ТА «ПОСОБНИЦТВО ДЕРЖАВІ-АГРЕСОРУ» У КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІЙ ДОКТРИНІ: КРИТЕРІЇ РОЗМЕЖУВАННЯ НА ЕТАПІ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Анотація

У статті здійснено комплексний кримінально-правовий аналіз складів зло-
чинів, передбачених статтями 111, 111-1 та 111-2 Кримінального кодексу України (далі – КК
України), що регулюють відповідальність за злочини проти основ національної безпеки в
умовах збройного конфлікту, спричиненого повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України. Детально досліджено об'єктивні та суб'єктивні ознаки кожного
складу злочину, проведено їх системне зіставлення за критеріями суб'єкта, об'єктивної сторони, суб'єктивної сторони та безпосереднього об'єкта. Обґрунтовано ієрархічну структуру
аналізованих норм та субсидіарний характер ст. 111-2 КК щодо ст. 111 і ст. 111-1 КК.
Проаналізовано правові позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
(далі – ККС ВС) та судову практику 2022-2026 років, зокрема прецедентні постанови у
справах № 639/1528/22, № 161/12980/22, № 638/5446/22, № 183/184/23 та № 569/4319/24.
Виявлено системні порушення принципу рівності перед законом у слідчій та судовій прак-
тиці, що виявляються в неоднаковій кваліфікації змістовно ідентичних діянь. Встановлено,
що відсутність постанови Пленуму Верховного Суду з роз'ясненням критеріїв розмежування
суміжних складів є суттєвою правозастосовною прогалиною. Здійснено порівняльно-право-
вий аналіз аналогічних норм законодавства Французької Республіки, Республіки Польща та
Сполучених Штатів Америки; з'ясовано спільні засади та відмінності у підходах до криміналлізації державної зради і колабораціонізму. Запропоновано зведену таблицю критеріїв
розмежування статей 111, 111-1 і 111-2 КК та п'ятикроковий алгоритм кваліфікації, придат-
ний для безпосереднього застосування на етапі досудового розслідування. Сформульовано
пропозиції de lege ferenda щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства