ОСНОВНІ РИСИ ТРАНСПОРТНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ЯК ОБ’ЄКТА ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ

Анотація

Стаття присвячена з’ясуванню та розкриттю сутнісного змісту основних рис (адміністративно-правових властивостей) транспортної безпеки України як особливого  об’єкта публічного адміністрування. Встановлюється, транспортна безпека в цілому спрямовується на формування комплексу умов, за яких забезпечується стабільна захищеність національної транспортної системи та суб’єктів права у цій сфері. Тобто, належний стан безпеки визнається таким тоді, коли: усунуто неприйнятний ризик для життя й здоров’я осіб, що перебувають на транспорті чи на об’єктах інфраструктури; потенційна шкода приватному та державному майну, а також довкіллю зведена до прийнятного мінімуму; інфраструктура функціонує безперервно й готова оперативно виконувати мобілізаційні завдання;додержано державних нормативів щодо показників безпеки, часу відновлення й адаптивності системи до змін ризикового середовища в мирний та особливий періоди. З огляду на це та на зміст мети і завдань транспортної безпеки автором робиться висновок, що риси транспортної безпеки як об’єкта публічного адміністрування по суті є характерними ознаками комплексу адміністративно-правових відносин, через які суб’єкти публічного адміністрування у сфері забезпечення транспортної безпеки планують, організовують та реалізують політику із забезпечення безпеки в означеній сфері. Відтак, обґрунтовується позиція, що до основних рис транспортної безпеки України як особливого об’єкта публічного адміністрування доцільно віднести наступні властивості такої безпеки: транспортна безпека має публічно правовий характер, а відтак повинна бути (в розумній мірі) підконтрольною та прозорою; транспортна безпека є особливим об’єктом адміністративно-правового регулювання, унормовуючись комплексом нормативно-правових актів; транспортна безпека передбачає функціонування багаторівневої системи суб’єктів забезпечення транспортної безпеки; транспортна безпека досягається шляхом реалізації комплексу функцій публічного адміністрування, зокрема, превентивної, прогностичної, планувальної, інформаційної, організаційної, координаційної, розпорядчої, контрольно-наглядової; транспортна безпека передбачає, що вона забезпечується за рахунок комплексного адміністративно-правового впливу, а насамперед за рахунок відповідних форм, способів і засобів управлінського впливу; транспортна безпека спрямована на захист публікних інтересів та законних інтересів окремих громадян, передбачаючи створення та підтримання відповідного стану національної транспортної системи та дію адміністративно-правового механізму реалізації державної політики в цій сфері.