ТРАНСФОРМАЦІЯ В ТЕРМІНОЛОГІЧНІЙ СИСТЕМІ ЗАХИСТУ ПРАВ ДИТИНИ: ВІД РАДЯНСЬКОГО ДЕТЕРМІНІЗМУ ДО ЛЮДИНОЦЕНТРИЧНОГО ПІДХОДУ

Анотація

У даній статті було використано комплексне дослідження та комплексний аналіз юридичного та лінгвістичного терміну «діти, позбавлені батьківської опіки». В даній статті цей термін не просто як звична правова конструкція, а як об’єкт, що зазнає трансформації під впливом викликів сучасної української правової системи та глобальних процесів захисту прав та свобод. Було доведено, що радянська правова школа вибудувала систему опіки навколо ідеї державного обмеження, де процес перетворення відношення до дитини був пріоритетним механізмом, а характер каральної санкції часто мав місце втручання в сім’ю. Розширені методологічні інструменти було засновано у процесі дослідження. У тому числі, за допомогою порівняльно-правового аналізу встановлено розбіжності між законодавством України та країн ЄС. Авторкою було акцентовано увагу на фундаментальній різниці між поняттями «позбавлення» та «залишення». Якщо «позбавлення» в юридичній інтерпретації нерозривно пов’язане з ідеєю делікту, провини або юридичної санкції (позбавлення прав, позбавлення волі), то термін «залишення без опіки» означає об’єктивний стан дитини. Особлива увага приділяється дітям на тимчасово окупованих територіях, де юридичне підтвердження статусу «позбавлення опіки» є процедурою неможливою, хоча фактично дитина була залишена без захисту. Водночас запропоноване автором визначення «діти, які залишилися без батьківської опіки» зміщує фокус на потребу дитини у захисті, а не на юридичному оцінюванніповедінки її батьків. У статті також розроблено та сформульовано низку чітких змін до Сімейного та Цивільного кодексів України, та до інших підзаконних актів. Результати наукового дослідження доводять, що зміна термінології є не просто правкою у лінгвістиці, а актуальним необхідним кроком для гармонізації законодавства України з головними принципами ООН щодо альтернативних варіантів догляду.