ФУНКЦІОНАЛЬНА РОЛЬ ЗАБОРОНИ ПРИМУСОВОЇ ПРАЦІ У СУЧАСНОМУ МЕХАНІЗМІ РЕАЛІЗАЦІЇ СВОБОДИ ДОГОВОРІВ ПРО ПРАЦЮ

Анотація

У сучасних умовах трансформації ринку праці, поширення гнучких форм зайнятості та цифровізації трудових відносин особливої актуальності набувають питання забезпечення свободи договорів про працю та дотримання заборони примусової праці як одного з базових міжнародних стандартів у сфері прав людини. Заборона примусової праці виступає необхідною передумовою реалізації свободи, оскільки визначає межі допустимого впливу на волевиявлення працівника та унеможливлює використання праці всупереч його вільному вибору. Водночас сучасні соціально-економічні процеси спричиняють появу нових, прихованих форм примусу, що ускладнює їх виявлення та правову кваліфікацію. У статті досліджується функціональна роль заборони примусової праці у механізмі реалізації свободи договорів про працю. Обґрунтовується, що заборона примусової праці виконує не лише обмежувальну, а й гарантійну функцію, забезпечуючи добровільність волевиявлення сторін трудового договору та захист працівника як більш вразливої сторони трудових правовідносин. Особлива увага приділяється аналізу міжнародно-правових стандартів у цій сфері, а також їх імплементації у національне законодавство України. Розглядаються доктринальні підходи до розуміння примусової праці, критерії її відмежування від суміжних правових явищ, зокрема економічної залежності, а також сучасні форми прояву примусу у сфері праці. Підкреслюється значення людської гідності як базової конституційної цінності, що визначає спрямованість правового регулювання трудових відносин і виступає критерієм допустимості будь-яких обмежень трудової свободи. Зроблено висновок про необхідність удосконалення правового регулювання у сфері забезпечення свободи договорів про працю та заборони примусової праці, зокрема шляхом уточнення критеріїв правової кваліфікації примусу, посилення юридичних гарантій та адаптації законодавства до сучасних викликів розвитку ринку праці.