ЛЕСЯ УКРАЇНКА І 1920-ті РОКИ: МОДЕРНІСТСЬКИЙ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНИЙ ДИСКУРС
DOI:
https://doi.org/10.34142/2312-1076.2026.2.108.02Ключові слова:
Леся Українка, неокласична рецепція, модерністська естетика, індивідуалізм, європейськість, свобода самовираженняАнотація
У статті проаналізовано літературно-критичний доробок представників неокласичного крила українських модерністів 1920-х років, присвячений життю і творчості Лесі Українки. Актуальність наукової розвідки полягає в урахованні обставин тодішнього літературного процесу, їхньої опозиційності до популярних у пореволюційний час, зрозумілих загалові вульгарно-соціологічних, народницьких чи пролетарських дискурсів. Конкретний розгляд монографій, статей, рецензій М. Зерова, П. Филиповича, М. Драй-Хмари та інших засвідчує розвиток започаткованих на початку ХХ ст. дослідницьких тенденцій «лесезнавства» (І. Франко, М. Євшан), повʼязаних із модерністською естетикою, а також позначає основні майбутні вектори інтерпретації доробку письменниці, зокрема і в столітті ХХІ-му. Зосередження уваги на модерністській рецепції спадщини письменниці в 1920-ті роки, тобто, за М. Зеровим, на визначенні її місця у свідомості інтелектуального «покоління 1920–1928 рр.» є метою цієї статті. Завданням наукової розвідки є вивчення модерністського літературно-критичного дискурсу крізь призму окреслення основних майбутніх векторів інтерпретації доробку Лесі Українки в ХХІ столітті. Результати. Праці «київських неокласиків» вирізняються науковою спрямованістю, неупередженістю трактувань і висновків, винятковою увагою до художнього тексту, історії виникнення задуму та його реалізації, поміркованим, коректним залученням біографічного, історичного, типологічного чи порівняльного контекстів, використанням архівних матеріалів, епістолярію, спогадів. Це дало новий поштовх розвитку українській компаративістиці, джерелознавству і текстології. У них загалом проявилися модерністські погляди на сутність і специфіку мистецтва, його функціональну роль у суспільстві, у житті письменника, на проблеми психології творчості, суб’єктивного вияву творчої особистості в художньому тексті. Висновки. Індивідуалізм, європейськість, символічність, неоромантизм, вирішальна роль особистісного начала, драматизм, поєднання загальнолюдського й національного, свобода самовираження в полі модерністського літературно-критичного дискурсу є рисами, які визначають феномен Лесі Українки як українського класика.
Завантажити
Посилання
Дорошкевич, О. (1929). Підручник історії української літератури. Вид. 4-те. Київ: Книгоспілка.
Драй-Хмара, М. (2002). Літературно-наукова спадщина. Київ: Наукова думка.
Євшан, М. (1998). Леся Українка. Твори. Книга перша. Видавництво «Дзвін». Київ, 1911. 217 с. [Рецензія]. Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика (c. 561–563). Київ: Основи.
Єфремов, С. (1995). Історія українського письменства. Київ: Femina.
Єфремов, С. (1993). Поезія самотності. Єфремов С. Літературно-критичні статті (c. 210–215). Київ: Дніпро.
Зеров, М. (2003). Українське письменство. Київ: Вид-во Соломії Павличко «Основи».
Лебідь, Ан., Рильський, М. (1926). Леся Українка. За 25 літ. Літературна хрестоматія (c. 5–43). Київ: Час.
Оришкевич, І. (1927). Рецензія на книгу: Українка Леся. Вибрані твори / Заг. ред. А. Ніковського. Київ: Час, 1927. 208 с.. Життя й революція, 2, 246–247.
Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років. (2015). Київ: ТОВ «Видавництво “Кліо”».
Филипович, П. (1971). Література. Статті, розвідки, огляди. Нью-Йорк, Мельборн.
Хвильовий, М. (1991). Листи до Миколи Зерова. Хвильовий М. Твори. У 2 т. Т. 2 (с. 840–881). Київ: Дніпро.
Шамрай, А. (1928). Українська література. Стислий огляд. Вид. 2-ге., виправл. Харків: Рух.
Якубський, Б. (2012). Творчий шлях Лесі Українки. Біографічні матеріали: збірний статей (с.302–317). Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки.
References
Doroshkevych, O. (1929). Pidruchnyk istorii ukrainskoi literatury [A Textbook on the History of Ukrainian Literature].Vyd. 4-te. Kyiv: Knyhospilka.
Drai-Khmara, M. (2002). Literaturno-naukova spadshchyna [Literary and scholarly legacy]. Kyiv: Naukova dumka.
Yevshan, M. (1998). Lesia Ukrainka. Tvory. Knyha persha [Lesya Ukrainka. Works. Book One.]. Vydavnytstvo «Dzvin». Kyiv, 1911. 217 s.: [Retsenziia]. Yevshan M. Krytyka. Literaturoznavstvo. Estetyka (c. 561–563). Kyiv: Osnovy.
Yefremov, S. (1995). Istoriia ukrainskoho pysmenstva [The History of Ukrainian Literature]. Kyiv: Femina.
Yefremov, S. (1993). Poeziia samotnosti [The Poetry of Solitude]. Yefremov S. Literaturno-krytychni statti (c. 210–215). Kyiv: Dnipro.
Zerov, M. (2003). Ukrainske pysmenstvo [Ukrainian literature]. Kyiv: Vyd-vo Solomii Pavlychko «Osnovy».
Lebid, An., Rylskyi, M. (1926). Lesia Ukrainka [Lesіa Ukrainka]. Za 25 lit. Literaturna khrestomatiia (c. 5–43). Kyiv: Chas.
Oryshkevych, I. (1927). Retsenzia na knygu: Ukrainka Lesia. Vybrani Tvory [Book review: Lesya Ukrainka. Selected Works] / Zah. red. A. Nikovskoho. Kyiv: Chas, 1927. 208 s. Zhyttia y revoliutsiia, 2, 246–247.
Sami pro sebe. Avtobiohrafii ukrainskykh myttsiv 1920-kh rokiv. [Autobiographies of Ukrainian artists of the 1920s.]. (2015). Kyiv: TOV «Vydavnytstvo “Klio”».
Fylypovych, P. (1971). Literatura. Statti, rozvidky, ohliady [Literature. Articles, essays, reviews]. Niu-York, Melborn.
Khvylovyi, M. (1991). Lysty do Mykoly Zerova [Листи до Миколи Зерова]. Khvylovyi M. Tvory. U 2 t. T. 2 (с. 840–881). Kyiv: Dnipro.
Shamrai, A. (1928). Ukrainska literatura. Styslyi ohliad [Ukrainian Literature: A Brief Overview]. Vyd. 2-he., vypravl. Kharkiv: Rukh.
Yakubskyi, B. (2012). Tvorchyi shliakh Lesi Ukrainky [The literary career of Lesya Ukrainka]. Biohrafichni materialy: zb. Statei. (с. 302–317). Lutsk: Volyn. nats. un-t im. Lesi Ukrainky.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
