ТЕРМІН КОМА ТА ЙОГО ПИТОМІ ІСТОРИЧНІ ВАРІАНТИ В ТЕРМІНОСИСТЕМІ УКРАЇНСЬКОЇ ПУНКТУАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.34142/23127546.2026.64.21Ключові слова:
термін, терміносистема, варіант, дихотомія, пунктуація, комаАнотація
Осмислено термін “кома” як запозику, що увиразнила для української пунктуаційної термінології проблему балансу питомого й запозиченого. Випрацювано діахронійно-парадигмальне тло його реалізації в українському лінгвістичному просторі. Окреслено проблемне поле еволюційного контексту цієї терміноодиниці. Актуалізовано дихотомійно сформовані “зони напру- ження”, релевантні для вивищення чужомовної термінолексеми в парадигмі питомих історичних варіантів. Відстежено механізм інтеграції інтернаціонального терміна “кома” в пунктуаційну терміносистему української мови
Посилання
Бацевич, Ф. С. (2006). Філософсько-методологічні засади сучасної лінгвістики: спроба обґрунтування. Мовознавство, 6, 33−40.
Заоборна, М. С. (2024). Термін крапка під радикалом питомого й запозиченого в термінологійній підсистемі української пунктуації. ‒ Проблеми української термінології: зб. наук. праць учасників XVIII Наук.-практ. конф. СловоСвіт 2024. 3‒5 жовт. 2024 р. (с. 120‒125). Львів: Видавництво Львівської політехніки. http://tc.terminology.lp.edu.ua/ZIP/ConfSSXVIII/Zbirnyk_XVIII_NPK_SlovoSvit2024.pdf
Заоборна, М. С. (2025а). Термін крапка в дихотомійній драмі розвою української пунктуаційної термінології. Мовознавчий вісник, 38, 61‒66. http://doi.org/10.31651/2226-4388-2025-38-61-66
Заоборна, М. С. (2025б). Термін крапка як осердя становлення української пунктуаційної терміносис-теми. Термінологічний вісник, 8, 128‒141. http://doi.org/10.37919/2221-8807-2025-8-11
Казимирова, І. А. (2021). Архітектоніка реєстру історичного словника лінгвістичних термінів. Термінологічний вісник, 6, 172–179.
Москаленко, Н. А. (1959). Нарис історії української пунктуаційної термінології. Одеса: Одеський держуніверситет ім. І. І. Мечникова.
Огієнко, І. (1927). Нариси з історії української мови: система українського правопису. Варшава.
Огієнко, І. (1908). Українська граматична термінольоґія: Історичний словник української граматичної термінольоґії з передмовою про історію розвитку її. Київ: Друкарня I-ї Київської друк. спілки.
Lewicki, J. (1834). Grammatik der Ruthenischen oder Klein-Russischen Sprache in Galicien. Przemysl.
Білецький-Носенко, П. П. (1966). Словник української мови / підгот. до вид. В. В. Німчук. Київ: Наукова думка.
Білоноженко, В. М., & Гнатюк, І. С. (2003). Словник фразеологізмів української мови. Київ: Наукова думка.
ГТП (1917). Граматична термінологія і правопись, ухвалені Комісією мови при Українському товаристві шкільної освіти в Київі. Київ: Друкарня Укр. Центральної Ради.
Добровольський, М. (1918). Коротка українська граматика. (Частина ІІ ‒ Складня). М. Браслав на Поділлі: Друкарня Е. Х. Рабіновіча.
Дубровський, В. (1918). Словник московсько-український. Київ: Рідна мова.
Дячанъ, П. (1865). Методична граматика языка мало-руского. Львoвъ: Въ печатнѣ Ставропигійского Института.
ЕСУМ 2 (1985). Мельничук, О. С. (голов. ред.) (1983‒2012). Етимологічний словник української мови (Т. 1‒7). (Т. 2: Д‒Копці). Київ: Наукова думка.
Залозний, П Ф. (1906). Коротка граматика української мови. (Ч. 1). Полтава: Електрична друкарня Г. І. Маркевича.
Зизаній, Л. (1980). Грамматіка словенска. Вільно, 1596 / Підгот. факс. вид. та дослідження пам’ятки В. В. Німчука. Київ: Наукова думка.
Івах, О., Б. А. (1943). Ключ до мови. Коротка Граматика Української Мови. Виннипег: «Культура й освіта».
Кримський, А. Ю. (Ред.). (1927–1933). Російсько-український академічний словник. Київ: Державне видавництво України.
Курило, О. (1921). Початкова граматика української мови. (Ч. II). Львів; Вінниця: Поділля.
Левицький, М. (1923?). Українська граматика для самонавчання. Катеринослав; Ляйпціґ: Укр. вид-во в Катеринославі.
Мурський, В. (1918). Коротка граматика української мови для шкіл та самонавчання. Етимольогія ‒ Синтаксис. Одеса: Друкарня Е. Фесенка. 24. Неврлі, Я. (1937). Граматика й правопис української мови (Фонетика й морфолоґія). (Ч. І). Ужгород: Друкарня «Викторія».
Нечуй-Левіцький, І. (1914). Грамматика украінськоі мови. Частка ІІ. Синтаксис.Київ: Друкарня І. І. Чоколова. 26. Номисъ, М. (1862). Де-що про украіньске писання и про словосбіръ К. Шейковського (Листъ до Редактора). Чернигов. Листокъ,
Огієнко, І. (1908). Історичний словник української граматичної термінольоґії. В І. Огієнко. Українська граматична термінольоґія: Історичний словник української граматичної термінольоґії з передмовою про історію розвитку її. (с. 39‒79). Київ: Друкарня 1-ї Київської друк. спілки.
Огієнко, І. (1938). Складня української мови. (Ч. ІІ. Головні й пояснювальні члени речення). Жовква: Друкарня ОО. Василіян.
Осадца, М. (1862). Граматика руского языка. Львoвъ: Въ печатни Института Ставропигїйского. 30. Парты́цкїй, Ом. (1873). Граматыка язы́ка руского. Львoвъ: Въ печатни Института Ставропигїйского.
Рудницький, Я. (1949). Український правопис. Вінніпеґ: Комітет українців Канади.
Сїмович, В. (1921). Граматика української мови для самонавчання та в допомогу шкільній науці. Київ‒Ляйпціг: Укр. накладня.
Смаль-Стоцький, С., & Гартнер, Ф. (1893). Руска граматыка. Львів: З друк. Наук. т-ва ім. Шевченка.
Смотрицкій, М. (1979). Грамматіки Славенскиѧи правилноє Сѵнтаґма. Єв’є: тип. Виленского братства / Підготував факсимільне видання 1619 р. В. В. Німчук. Київ: Наукова думка.
Тимченко, Е. (1897). Русско-малороссійскій словарь. (Томъ первый: А – О). Кіевъ: тип. Императорскаго Университета Св. Владиміра Н. Т. Корчакъ-Новицкаго.
Зілинський, І. (Упоряд.). (1943). Український правопис. Краків; Львів: Українське видавництво. 37. УП (1926). Український правопис. (Проєкт). Харків: Державне видавництво України.
Франко, І. Я. (1904). Шевченко в німецькім одязі. У Франко І. Я. Зібрання творів у п’ятдесяти томах. (1982). (Т. 35: Літературно-критичні праці [1903‒1905]). (с. 133–139). Київ: Наукова думка.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.