ВИМІРЮВАННЯ ОЦІННОГО КОМПОНЕНТА СОЦІОКУЛЬТУРНОГО СТЕРЕОТИПУ В МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ

Автор(и)

  • C. A. Любимова Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» image/svg+xml Автор https://orcid.org/0000-0001-7102-370X

DOI:

https://doi.org/10.34142/23127546.2026.65.20

Ключові слова:

соціокультурний стереотип, номен стереотипу, медійний дискурс, оцінні іменники та прикметники, семантичний диференціал

Анотація

Застосування кількісних методів дослідження є необхідною умовою для забезпечення точності висновків і перевірки гіпотез у соціолінгвістичних дослідженнях. Крім того, такі методи допомагають виявити латентні характеристики вивчаємих об’єктів та процеси, які не були досліджені. У пропонованій роботі представлено алгоритм проведення процедури семантичного аналізу, що передбачає використання кількісних і статистичних методів для дослідження вербалізованого соціокультурного стереотипу на прикладі стереотипу жінки в американському медійному дискурсі 20-х років минулого століття. Соціокультурний гендерний стереотип у роботі визначається як спрощений та умовно узгальнений образ соціальної групи, представлений у медійному дискурсі мінімальним набором якостей, що викликають емоційно-оцінне ставлення. Метод семантичного деференціалу допомагає проаналізувати суб’єктивне ставлення людей до соціальної групи, що обумовлює її стереотипізацію. Роз- роблений Чарльзом Осгудом метод семантичного деференціалу є засобом вимірювання з високим ступенем узагальнення результатів, який можна адаптувати для виконання різних дослідницьких завдань. Для отримання матеріалу дослідження зазвичай використовують контрольований асоціа- тивний експеримент. У пропанованій роботі матеріал для аналізу отримано шляхом контент-аналізу газетних статей. Такий підготовчий етап має як переваги, оскільки аналізований матеріал не залежить від ставлення дослідника до об’єкта дослідження, що впливає на підготовку питань для експерименту, так і недоліки, пов’язані з неможливістю провести всі психометричні вимірювання. Оцінні іменники та прикметники, що виражають суб’єктивні судження про стереотип, групуються та ранжуються за шкалою порядку. Для перевірки та інтерпретації зібраних даних застосовують факторний аналіз. Інтерпретація факторів дає змогу зробити висновки щодо динаміки стереотипізації соціальної групи в медійному дискурсі минулого століття.

Завантаження

Опубліковано

2026-11-20

Номер

Розділ

Статті

Схожі статті

1-10 з 48

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.