THE WORD AS A TRIGGER: EXPRESSIVENESS IN SHAPING THE ADDRESSEE’S EMOTIONAL EXPERIENCE
DOI:
https://doi.org/10.34142/23127546.2026.64.10Keywords:
expressiveness, emotionality, evaluativity, linguistic influence, psycholinguistics, trigger word, addressee's emotional experience, stylisticsAbstract
The growing role of emotional impact in speech amid the rapid development of mass communication, media, advertising, and artistic discourse substantiates the relevance of the topic. The objective is to provide a comprehensive analysis of lexical expressiveness as a psycholinguistic trigger and to determine its role in forming the recipient's emotional experience. The following tasks have been formulated: the theoretical foundations of expressiveness are analysed as a multicomponent linguistic category that combines emotionality, evaluation, and stylistic salience; the primary expressive means are classified, and the mechanisms of their formation are identified; the peculiarities of the functioning of expressive linguistic units in various types of discourse and their role in enhancing the pragmatic impact of the text are traced. Particular attention is paid to the influence of the expressive word on the cognitive and emotional spheres of the addressee. The word is considered a psycholinguistic trigger that can activate the addressee's associative thinking, evoke emotional reactions, and shape evaluative judgments. It is established that expressiveness is a crucial tool of linguistic influence, implemented at various language levels — lexical, morphological, and syntactic — through emotionally charged vocabulary, word-forming means, stylistic figures, and syntactic constructions. It is proven that expressive linguistic means not only enhance the imagery of the text but also contribute to the formation of the recipient's individual emotional experience. The article emphasises the dependence of the emotional perception of speech on context, cultural background, and the cognitive characteristics of the addressee. The conclusions state that the study of word expressiveness is of significant importance for the development of modern stylistics, psycholinguistics, and communication theory. The results obtained can be utilised in the analysis of literary, publicistic, and media texts, as well as in the practice of teaching Ukrainian, particularly in stylistics, linguistic text analysis, and speech culture. Prospects for further research are outlined.
References
Баган, М. (2017). Експресивність сучасного українськомовного наукового дискурсу: Межі можливого. Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія: Філологія, 20 (1), 9–17. Баюн, К. (2015). Експресивність як мовна та мовленнєва категорія. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, (2), 232–236.
Бойко, Н. І. (2002). Типи лексичної експресивності в українській літературній мові. Мовознавство, (2–3), 10–12.
Бойко, Н. І. (2005). Українська експресивна лексика: Семантичний, лексикографічний і функціональний аспекти. Ніжин: Аспект-Поліграф.
Вінтонів, М. О., Вінтонів, Т. М., & Мала, Ю. В. (2018). Синтаксичні засоби експресивізації в українському політичному дискурсі. Вінниця: ТОВ «Твори».
Галас, А. (2011). Експресивний синтаксис як домінанта індивідуального стилю В. Винниченка. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія, (26), 170–176.
Гуйванюк, Н. (2011). Лексичні й синтаксичні експресеми як засіб суб’єктивізації висловлення. Науковий вісник НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 10, (7), 90–96.
Журавльова, Л. С. (2017). Мова і мовлення у соціально-філософській ретроспективі. У Педагогіка та психологія: сучасний стан розвитку наукових досліджень та перспективи (с. 87–91). Запоріжжя: Класичний приватний університет.
Калмикова, Л. О., Калмиков, Г. В., Лапшина, І. М., & Харченко, Н. В. (2008). Психологія мовлення і психолінгвістика. Київ: Фенікс.
Ковалевська, Т. Ю. (2008). Комунікативні аспекти нейролінгвістичного програмування (2-ге вид.). Одеса: Астропринт.
Ковалевська, Т. Ю. (2021). Філософсько-психологічне підґрунтя комунікативної емпатії. У Т. Ю. Ковалевська(Ред.), Одеська лінгвістична школа: траєкторії досліджень (с. 192–206). Одеса: ПоліПринт.
Кондратенко, Н. В., & Завальська, Л. В. (2021). Експресивний синтаксис поетичного дискурсу Лесі Українки. Науковий вісник Міжнародного гуманітарногоуніверситету. Серія: Філологія, (49), 84–87. https://doi.org/10.32841/2409-1154.2021.49-1.20
Космеда, Т. А. (2000). Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка.
Космеда, Т., & Папіш, В. (2026). Українська психолінгвістика: Історіографія. Вінниця–Київ: Простір-М.
Кутуза, Н. В. (2018). Комунікативна сугестія в рекламному дискурсі. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.
Марцин, С. О., Нестеренко, Н. П., & Полозова, О. О. (2024). Засоби експресивного синтаксису в романі «Драбина». Закарпатські філологічні студії, (36), 33–37. https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2024.36.5
Олексенко, В. П. (2025a). Семантико-стилістичні властивості емоційно-експресивної лексики у творах Марії Матіос. Закарпатські філологічні студії, 40(1), 234–243. https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2025.40.1.37
Олексенко, В. П. (2025b). Експресеми в ідіостилі Мирослава Дочинця. Закарпатські філологічні студії, 42(1), 282–290. https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2025.42.1.48
Селіванова, О. О. (2006). Сучасна лінгвістика: Термінологічна енциклопедія. Полтава: Довкілля-К. Селіванова, О. О. (2008). Сучасна лінгвістика: Напрями та проблеми. Полтава: Довкілля-К.
Ставицька, Л. О. (2005). Український жаргон: Словник. Київ: Критика.
Ставицька, Л. О. (2008). Українська мова без табу: Словник нецензурної лексики. Київ: Критика.
Турчак, О. М.(2015). Експресія та експресивність як складові функціональної характеристики оказіоналізмів. Вісник Дніпропетровського університету ім. Альфреда Нобеля, 1(9),164–169.
Чабаненко, В. А. (1993). Стилістика експресивних засобів української мови (Ч. 1). Запоріжжя: ЗДУ.
Шульжук, Н. В. (2025). Парцеляція як засіб експресивного синтаксису. Наукові записки НаУОА. Серія «Філологія», 26(94), 151–155.
Lakoff, G., & Johnson, M. (2003). Metaphors we live by. Chicago: University of Chicago Press.
Downloads
Published
Issue
Section
License

This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.