УКРАЇНСЬКЕ МОВОЗНАВСТВО В АКАДЕМІЧНОМУ ПРОСТОРІ: ТРАДИЦІЯ, ІННОВАЦІЯ, ПЕРСПЕКТИВА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.34142/23127546.2026.64.01

Ключові слова:

загальне мовознавство, академічні установи, методологія, інновація, лексикографія, мовна політика, цифровізація

Анотація

У статті простежено розвиток українського мовознавства в акаде- мічному просторі від заснування Української академії наук до сучасності. Проаналізовано діяльність провідних інституцій та внесок учених, які сформували українську школу загального мовознавства. Висвітлено роль учених академічних установ у становленні методологічних засад дисципліни, а також інноваційних напрямів у галузі комп’ютерної лінгвістики. Окреслено здобутки у розвитку типології, акцентології та етимології. Описано сучасні підходи мовної політики та лексикографії, а також діяльність Українського мовно-інформаційного фонду, що поєднує академічну спадщину з цифровими інноваціями.

Біографія автора

  • автор Алла Анатоліївна Лучик, афіліація Національний університет «Києво-Могилянська академія»

    доктор філологічних наук, професор, професор кафедри загального і слов’янського мовознавства

Посилання

Ажнюк, Б. М. (1999). Мовна єдність нації: діаспора й Україна. Київ: ВЦ «Академія».

Ажнюк, Б. М. (2021). Мовна політика: Україна і світ. Київ: ВЦ «Академія».

Білодід, І. К. (1966). Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов’янських мов. Київ: Наукова думка.

Білодід, І. К. (1967). Структура і розвиток слов’янських мов. Київ: Наукова думка.

Булаховський, Л. А. (1975). Вибрані праці в п’яти томах, Т. 1. Київ: Наукова думка.

Калинович, М Я. (1947). Вступ до мовознавства. Київ–Львів: Радянська.

Лукінова, Т. Б. (2018). Нариси з історії славістики в Україні. Київ: Наукова думка.

Лучик, А. А. (2025). Розвиток вітчизняного мовознавства в українських університетських центрах: від традиції до інновації. Лінгвістичні дослідження, 63, 24–43. DOI: 10.34142/23127546.2025.63.02

Мельничук, О. С. (1966). Про роль мислення у формуванні структури мови. Київ: Наукова думка.

Мельничук, О. С. (1988). Методологічні питання мовознавства. Київ: Наукова думка.

Мельничук, О. С. (1991). Про всезагальну спорідненість мов світу. Київ: Наукова думка.

Мова і процеси суспільного розвитку. (1980). Київ: Наукова думка.

Орфографічний словник української мови. (2004). Київ: Либідь.

Пещак, М. М. (1967). Наукова організація праці і автоматизація у мовознавчих дослідженнях. Мовознавство, 3, 43–48.

Пещак, М. М. (1972). Внутрішні закони розвитку мови і мовлення. У: Філософські питання мовознавства (с. 112–145). Київ: Наукова думка.

Пещак, М. М. (1982). Формалізовані основи семантичної класифікації лексики. Київ: Наукова думка.

Пещак, М. М. (1986). Лексична семантика в системі «людина-машина». Київ: Наукова думка.

Пещак, М. М. (1999). Нариси з комп’ютерної лінгвістики. Київ: Наукова думка.

Півторак, Г. П. (2001). Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов. Київ: Наукова думка.

Русанівський, В. М. (ред.). (1972). Філософські питання мовознавства. Київ: Наукова думка.

Русанівський, В. М. (ред.). (1980). Мова і процеси суспільного розвитку. Київ: Наукова думка.

Русанівський, В. М. (1996). Теоретико-лінгвістичні засади та інформаційно-комп’ютерне забезпечення україномовних лінгвістичних інтелектуальних систем. Мовознавство, 4–5, 3–7.

Русанівський, В. М. (2001). Історія української літературної мови. Київ: Наукова думка.

Скляренко, В. Г. (1969). Історія акцентуації іменників а-основ української мови. Київ: Наукова думка.

Скляренко, В. Г. (1983). Нариси з історичної акцентології української мови. Київ: Наукова думка.

Скляренко, В. Г. (1998). Праслов’янська акцентологія. Київ: [б. в.].

Скляренко, В. Г. (2003). Темні місця в “Слові о полку Ігоревім”. Київ: Наукова думка.

Скляренко, В. Г. (2006a). Історія українського наголосу. Київ: Наукова думка.

Скляренко, В. Г. (2006b). Русь і варяги: Історико-етимологічне дослідження. Київ: Довіра.

Скляренко, В. Г. (2018). Дослідження з етимології та історичної лексикології української мови. Київ: Наукова думка.

СУМ (1970–1980). Словник української мови. Київ: Наукова думка.

СУМ-20 (2010–2026). Словник української мови у 20 томах. Київ: Наукова думка.

Тараненко, О. О. (1980). Полісемічний паралелізм і явище семантичної аналогії. Київ: Наукова думка.

Тараненко, О. О. (1986). Відображення суспільного сприйняття світу в семантиці мови. У: Мова і культура (с. 112–145). Київ: Наукова думка.

Тараненко, О. О. (1989). Языковая семантика в ее динамических аспектах. Київ: Наукова думка.

Тараненко, О. О. (2020). Явище мовного андроцентризму і сучасний рух за гендерну рівність. Мовознавство, 1, 17–36.

Тараненко, О. О. (2024a). Українська літературна мова кінця XX – першої чверті XXI ст.: стан і тенденції розвитку. Частина I. Київ: УМІФ НАН України. DOI: 10.15407/visn2025.07.055

Тараненко, О. О. (2024b). Українська літературна мова кінця XX – першої чверті XXI ст.: стан і тенденції розвитку. Монографія: у 2 част. Київ: УМІФ НАН України. DOI: 10.15407/visn2025.07.055

Ткаченко, О. Б. (2014). Українська мова: сьогодення й історична перспектива. Київ: Наукова думка.

Українська мова: енциклопедія. (2004). Київ: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана.

Широков, В. А. та ін. (2005). Корпусна лінгвістика. Київ: Довіра.

Широков, В. А. (2011). Комп’ютерна лексикографія. Київ: Довіра; УМІФ НАН України.

Широков, В. А. (2024). Еволюція світу. Еволюція мови. Київ: Наукова думка.

Завантаження

Опубліковано

2026-04-25

Номер

Розділ

Статті

Схожі статті

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.