ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ОПОЗИЦІЇ «СВІЙ-ЧУЖИЙ» ЗАСОБАМИ МОВИ ВОРОЖНЕЧІ В СУЧАСНОМУ ЦИФРОВОМУ ДИСКУРСІ
DOI:
https://doi.org/10.34142/23127546.2026.65.05Ключові слова:
конотація, контекст, мова ворожнечі, мовна агресія, опозиція «свій – чужий», оцінка, прагматика, семантикаАнотація
У статті досліджено мову ворожнечі як соціокультурне та комунікативне явище в сучасному українському медіапросторі в умовах російсько-української війни. Проаналізовано особливості її прояву в інтернет-медіа та соціальних мережах. Визначено основні суспільні групи, на які спрямовані ворожі та дискримінаційні висловлювання. Схарактеризовано мовні механізми реалізації мови ворожнечі, зокрема негативне маркування, стереотипізацію, категоричні узагальнення, дегуманізацію та протиставлення за принципом опозиції «свій – чужий». Розглянуто особливості мовного представлення етнічних спільнот, внутрішньо переміщених осіб, біженців, представників різних мовних і регіональних спільнот, військовослужбовців та політичних груп. Виявлено роль лексичних, семантичних, структурних і прагматичних засобів у формуванні негативних оцінок та посиленні суспільної поляризації. Наголошено на важливості контекстуального аналізу для розмежування мови ворожнечі та висловлювань, спрямованих на критику дискримінації. Обґрунтовано необхідність комплексного лінгвістичного вивчення ворожої риторики в сучасному цифровому середовищі.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.