THE TERM “KOMA” (“COMMA”) AND ITS INHERENT HISTORICAL VARIANTS IN THE TERM SYSTEM OF UKRAINIAN PUNCTUATION

Authors

DOI:

https://doi.org/10.34142/23127546.2026.64.21

Keywords:

term, term system, variant, dichotomy, punctuation, koma (“comma”)

Abstract

The article provides a diachronic-paradigmatic framework for the realisation of the term “koma” in Ukrainian punctuation terminology. The relevance of the diachronic-paradigmatic substantiation of the terminological status of this linguistic unit lies in defining the driving lines of the development of national terminological thought. The purpose of the study is to outline the problematic field of the evolutionary context of the term “koma” within the Ukrainian linguistic space. In accordance with the purpose, the objectives are set as follows: to identify the historical dimensions of the systematic elucidation of the term “koma”; to define the logic of the formation of terminological preferences in the diachronic context of this term-lexeme; to derive the conceptual meanings that ensure, within this segment of Ukrainian punctuation terminology, the realisation of the mechanism generating its term system. As a result, the term “koma” has been conceptualised as a borrowing that highlighted, for Ukrainian punctuation terminology, the problem of balancing native and borrowed elements. The retrospective of this terminological unit has been reproduced as a trajectory from the borrowing of German and Polish terms, carried out against the background of the functioning of the basic Slavic term-lexeme “zapyataya”, leading to the creation of distinctly national equivalents through the stage of dichotomous representation of terminological variants. The role of the pragmatic factor in the formation of native terminological units has been highlighted. The chronological dimensions of the level structure of such an evolutionary context have been substantiated. The logic of its unfolding has been defined, associated with the actualisation, within the paradigm of diachronic variants, of dichotomously formed “zones of tension”. It has been concluded that the blocking of the native term-lexeme within the “zone of tension”, created by the opposition native / foreign, against the background of the clear differential highlighting of the oppositions pragmatics / semantics, grammar / lexicography, and functionality / iconicity, led to the integration of the international term into the Ukrainian punctuation term system.

References

Бацевич, Ф. С. (2006). Філософсько-методологічні засади сучасної лінгвістики: спроба обґрунтування. Мовознавство, 6, 33−40.

Заоборна, М. С. (2024). Термін крапка під радикалом питомого й запозиченого в термінологійній підсистемі української пунктуації. ‒ Проблеми української термінології: зб. наук. праць учасників XVIII Наук.-практ. конф. СловоСвіт 2024. 3‒5 жовт. 2024 р. (с. 120‒125). Львів: Видавництво Львівської політехніки. http://tc.terminology.lp.edu.ua/ZIP/ConfSSXVIII/Zbirnyk_XVIII_NPK_SlovoSvit2024.pdf

Заоборна, М. С. (2025а). Термін крапка в дихотомійній драмі розвою української пунктуаційної термінології. Мовознавчий вісник, 38, 61‒66. http://doi.org/10.31651/2226-4388-2025-38-61-66

Заоборна, М. С. (2025б). Термін крапка як осердя становлення української пунктуаційної терміносис-теми. Термінологічний вісник, 8, 128‒141. http://doi.org/10.37919/2221-8807-2025-8-11

Казимирова, І. А. (2021). Архітектоніка реєстру історичного словника лінгвістичних термінів. Термінологічний вісник, 6, 172–179.

Москаленко, Н. А. (1959). Нарис історії української пунктуаційної термінології. Одеса: Одеський держуніверситет ім. І. І. Мечникова.

Огієнко, І. (1927). Нариси з історії української мови: система українського правопису. Варшава.

Огієнко, І. (1908). Українська граматична термінольоґія: Історичний словник української граматичної термінольоґії з передмовою про історію розвитку її. Київ: Друкарня I-ї Київської друк. спілки.

Lewicki, J. (1834). Grammatik der Ruthenischen oder Klein-Russischen Sprache in Galicien. Przemysl.

Білецький-Носенко, П. П. (1966). Словник української мови / підгот. до вид. В. В. Німчук. Київ: Наукова думка.

Білоноженко, В. М., & Гнатюк, І. С. (2003). Словник фразеологізмів української мови. Київ: Наукова думка.

ГТП (1917). Граматична термінологія і правопись, ухвалені Комісією мови при Українському товаристві шкільної освіти в Київі. Київ: Друкарня Укр. Центральної Ради.

Добровольський, М. (1918). Коротка українська граматика. (Частина ІІ ‒ Складня). М. Браслав на Поділлі: Друкарня Е. Х. Рабіновіча.

Дубровський, В. (1918). Словник московсько-український. Київ: Рідна мова.

Дячанъ, П. (1865). Методична граматика языка мало-руского. Львoвъ: Въ печатнѣ Ставропигійского Института.

ЕСУМ 2 (1985). Мельничук, О. С. (голов. ред.) (1983‒2012). Етимологічний словник української мови (Т. 1‒7). (Т. 2: Д‒Копці). Київ: Наукова думка.

Залозний, П Ф. (1906). Коротка граматика української мови. (Ч. 1). Полтава: Електрична друкарня Г. І. Маркевича.

Зизаній, Л. (1980). Грамматіка словенска. Вільно, 1596 / Підгот. факс. вид. та дослідження пам’ятки В. В. Німчука. Київ: Наукова думка.

Івах, О., Б. А. (1943). Ключ до мови. Коротка Граматика Української Мови. Виннипег: «Культура й освіта».

Кримський, А. Ю. (Ред.). (1927–1933). Російсько-український академічний словник. Київ: Державне видавництво України.

Курило, О. (1921). Початкова граматика української мови. (Ч. II). Львів; Вінниця: Поділля.

Левицький, М. (1923?). Українська граматика для самонавчання. Катеринослав; Ляйпціґ: Укр. вид-во в Катеринославі.

Мурський, В. (1918). Коротка граматика української мови для шкіл та самонавчання. Етимольогія ‒ Синтаксис. Одеса: Друкарня Е. Фесенка. 24. Неврлі, Я. (1937). Граматика й правопис української мови (Фонетика й морфолоґія). (Ч. І). Ужгород: Друкарня «Викторія».

Нечуй-Левіцький, І. (1914). Грамматика украінськоі мови. Частка ІІ. Синтаксис.Київ: Друкарня І. І. Чоколова. 26. Номисъ, М. (1862). Де-що про украіньске писання и про словосбіръ К. Шейковського (Листъ до Редактора). Чернигов. Листокъ,

Огієнко, І. (1908). Історичний словник української граматичної термінольоґії. В І. Огієнко. Українська граматична термінольоґія: Історичний словник української граматичної термінольоґії з передмовою про історію розвитку її. (с. 39‒79). Київ: Друкарня 1-ї Київської друк. спілки.

Огієнко, І. (1938). Складня української мови. (Ч. ІІ. Головні й пояснювальні члени речення). Жовква: Друкарня ОО. Василіян.

Осадца, М. (1862). Граматика руского языка. Львoвъ: Въ печатни Института Ставропигїйского. 30. Парты́цкїй, Ом. (1873). Граматыка язы́ка руского. Львoвъ: Въ печатни Института Ставропигїйского.

Рудницький, Я. (1949). Український правопис. Вінніпеґ: Комітет українців Канади.

Сїмович, В. (1921). Граматика української мови для самонавчання та в допомогу шкільній науці. Київ‒Ляйпціг: Укр. накладня.

Смаль-Стоцький, С., & Гартнер, Ф. (1893). Руска граматыка. Львів: З друк. Наук. т-ва ім. Шевченка.

Смотрицкій, М. (1979). Грамматіки Славенскиѧи правилноє Сѵнтаґма. Єв’є: тип. Виленского братства / Підготував факсимільне видання 1619 р. В. В. Німчук. Київ: Наукова думка.

Тимченко, Е. (1897). Русско-малороссійскій словарь. (Томъ первый: А – О). Кіевъ: тип. Императорскаго Университета Св. Владиміра Н. Т. Корчакъ-Новицкаго.

Зілинський, І. (Упоряд.). (1943). Український правопис. Краків; Львів: Українське видавництво. 37. УП (1926). Український правопис. (Проєкт). Харків: Державне видавництво України.

Франко, І. Я. (1904). Шевченко в німецькім одязі. У Франко І. Я. Зібрання творів у п’ятдесяти томах. (1982). (Т. 35: Літературно-критичні праці [1903‒1905]). (с. 133–139). Київ: Наукова думка.

Published

2026-04-25

Issue

Section

Статті

How to Cite

Zaoborna, M. (2026). THE TERM “KOMA” (“COMMA”) AND ITS INHERENT HISTORICAL VARIANTS IN THE TERM SYSTEM OF UKRAINIAN PUNCTUATION . Lіngvіstichnі Doslіdzhennja, 64, 290-303. https://doi.org/10.34142/23127546.2026.64.21

Similar Articles

21-25 of 25

You may also start an advanced similarity search for this article.