ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОДИНИЦІ KŁAMSTWO («БРЕХНЯ») В СУЧАСНОМУ ПОЛЬСЬКОМОВНОМУ МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ
DOI:
https://doi.org/10.34142/23127546.2026.64.19Ключові слова:
kłamstwo, брехня, польськомовний медійний дискурс, прагматика, оцінка, дискредитація, комунікативний конфліктАнотація
У статті досліджено прагматичні особливості функціонування польської лексичної одиниці kłamstwo («брехня») у сучасному польськомовному медійному дискурсі. Проаналізовано контексти її вживання, у яких ця одиниця виступає засобом оцінки, дискредитації, морального осуду та загострення комунікативного конфлікту. Метою статті є виявлення основних прагматичних функцій одиниці kłamstwo та визначення її ролі в мовному оформленні мови брехні в сучасному медійному просторі. У ході аналізу встановлено, що ця одиниця реалізує насамперед оцінну, делегітимізаційну, узагальнювальну та конфліктогенну функції, а також часто пов’язується з приписуванням мовцеві свідомого наміру обману. Матеріалом дослідження є контексти, дібрані з польськомовних медійних джерел. У роботі застосовано семантичний, прагматичний і контекстуальний аналіз. Отримані результати дають змогу розглядати одиницю kłamstwo як одну з важливих складових мови брехні в сучасних медіа та як перспективний об’єкт для подальших зіставних досліджень.
Посилання
Antas, J. (1999). O kłamstwie i kłamaniu: studium semantyczno-pragmatyczne. Krakow: Universitas.
Bąkowicz, K. (2019). Wprowadzenie do definicji i klasyfikacji zjawiska fake newsa. Studia Medioznawcze, 20(3), 280–289.
Bralczyk, J. (2000). Manipulacja językowa. W: Z. Bauer, E. Chudziński (red.), Dziennikarstwo i świat mediow (s.244–255). Krakow: Universitas.
Głowiński, M. (2009). Nowomowa i ciągi dalsze. Szkice dawne i nowe. Krakow: Universitas.
Głowiński, M. (2016). Zła mowa. Jak nie dać się propagandzie. Warszawa: Wielka Litera.
Калініченко, В. І. (2023). Ментіологія в площині мовної картини світу в контексті концепції професора Л. А. Лисиченко. Лінгвістичні дослідження, 58, 29–40.
Коч, Н. В. (2016). Концептуальна дихотомія правда/неправда в українській мовній картині світу. Філологічні науки, 42, 119–124.
Кондрук, А. Ю., & Коляда, Е. К. (2022). Стратегії персуазивності в нещирому дискурсі. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологія», 15(83), 17–20. 9. Костюк, Ю. М. (2020). Суспільно-політична неолексика в інтернет-комунікації: структурно-функційний аспект. Лінгвістичні студії, 40(1), 153–164.
Małecki, Ł. (2018). „Fejk" — wspołczesne oblicze medialnego kłamstwa. Studia Rossica Posnaniensia, 43, 193–202.
Małecki, Ł. (2023). Fake news jako front wojny w Ukrainie. Studia Ukrainica Posnaniensia, 11(2), 57–70. 12. Pajdzińska, A. (2014). Kłamstwo i jego językowe wykładniki w polszczyźnie. Lublin: Wydawnictwo UMCS.
Rosińska, K. (2021). Fake news. Geneza, istota, przeciwdziałanie. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN.
Сваричевська, Л. (2011). Лінгвосеміотика брехні: пошук істини. Вісник Львівського університету. Серія філологічна, 52, 33–45.
Терещенко, Л. Я. (2016). Номінація суб’єктів неправдивого мовлення англійською та українською мовами: зіставний аспект. Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи, 129–136.
Tokarz, M. (2006). Argumentacja, perswazja, manipulacja. Gdańsk: Gdańskie Wydawnictwo Psychologiczne.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.