РЕЖИМИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ І ПРАГМАТИЧНІ АСПЕКТИ СМИСЛОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕКСТУ
DOI:
https://doi.org/10.34142/23127546.2026.64.17Ключові слова:
текст, прагматика, режими інтерпретації, комунікативний смисл, пресупозиції, імплікатуриАнотація
У статті обґрунтовується доцільність застосування поняття «режим інтерпретації» з метою експлікації й класифікації прагматичних чинників текстів. Уточнюється змістове наповнення цього поняття в ряді інших методологічних категорій (метод, методика, прийом), виявляється дослідницький потенціал наративного й діалогічного режимів інтерпретації, а також доводиться необхідність залучення контекстно-ситуативного режиму інтерпретації. З опертям на інформаційно-рекламні тексти виявляються основні типи пресупозицій та імплікатур, що лежать в основі породження й сприйняття низки текстових структур. Переважно це пресупозиції існування (екзистенції); найважливіших функцій об’єктів референції в конкретний час і конкретному місці використання; уточнення смислового наповнення категорій місця, часу, кількості, якості та деяких інших.
Посилання
Бацевич, Ф. (2019). Нариси з теорії тексту. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка.
Бацевич, Ф., & Кочан, І. (2016). Лінгвістика тексту. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.
Бенвеніст, Е. (1974). Загальна лінгвістика. М.: Прогрес.
Batsevych, F. (2005). Контекстуально-ситуативний режим інтерпретації тексту: спроба обґрунтування. Slavia Orientalis, LXXIV, 4, 103–112.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.