ПРЕДМЕТНА СФЕРА ГУМОРИСТИЧНОЇ ОНОМАСТИКИ СЬОГОДНІ: РОЗБУДОВА ТЕОРІЇ ТА АНАЛІЗ НОВІТНІХ НОМІНАТИВНИХ РЕСУРСІВ
DOI:
https://doi.org/10.34142/23127546.2026.64.09Ключові слова:
гумористична ономастика, міждисциплінарний підхід, військові псевдоніми персонажів художнього тексту, вторинна номінація, сигніфікативне значення, гумористичний компонентАнотація
Стаття присвячена розкриттю стану й перспектив розвитку гумористичної ономастики як розділу лінгвістичної ономастики. Завдання дослідження: сформулювати теоретичні засади вивчення проблеми та застосувати їх для аналізу неопрацьованих лексичних ресурсів, зокрема військових псевдонімів у тексті кіноповісті Богдана Жолдака «Укри». Міждисциплінарний підхід і систематизовані ознаки поняття «лінгвістичний гумор» сприяють вияву закріплених за формами військових псевдонімів гу- мористичних компонентів та їхніх показників. Перспективи дослідження полягають в апробації результатів дослідження на матеріалі інших гумористичних текстів як виявах сміхової культури українців у час війни РФ проти України.
Посилання
Бергсон, А. (1994). Сміх. Київ: Дух і Літера.
Блинова, І. А., Зернецька, А. А. (2021). Гумор як різновид комічного: критерії виокремлення, теорії реалізації і засоби вираження. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика, 32 (71), 1, 2, 35–43
Герасименко, Н. В. (2021). Воювати сміючись: до питання гумору та сатири в сучасній воєнній прозі. Сучасна філологія: тенденції та пріоритети розвитку: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, 21–22 травня 2021 року). Одеса: Південноукраїнська організація «Центр філологічних досліджень», 14–17.
Горбач, О. С. (2017). Ономастикон українських сатирично-гумористичних текстів кінця XX-початку XXI століття (Дис. … канд. філол. наук). Камянець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка.
Євтушенко, Н. І. (2019). Каламбур як компонент ситуативного гумору в оповіданнях О. Генрі. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету, 39, 3, 14–18.
Жолдак, Б. (2015). Укри. Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА.
Загнітко, А. П. (2012). Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни. (Т. 2). Донецьк: ДонНУ.
Загнітко, А. П. (2011). Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис. Донецьк: ТОВ «ВКФ «БАО». 9. Карпенко, О. Ю. (2006). Про літературну ономастику та її функціональне навантаження. Записки з ономастики, 9, 68–74.
Карпенко, Ю. О. (2006). Гумористична ономастика. Мовознавство, 2/3, 19–25.
Карпенко, Ю. О. (2003). Гумористичний принцип у літературній ономастиці.
Записки з ономастики, 7, 36–45.
Кобякова, І. К. (2007). Креативне конструювання вторинних утворень в англомовному художньому дискурсі. Вінниця: Нова книга.
Косенко, Н. М., Рябовол, С. Л. (2018). Функціонування одиниць повторної номінації у художньому тексті. Проблеми загального і слов'янського мовознавства, 2, 16‑24.
Кузьмич, О. Я. (2015). Мовні засоби творення комічного в українській прозі кінця 20 століття–початку 21 століття (Автореф. дис. … канд. філол. наук). Луцьк: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.
Мацюк, Г. (2024). Лексична база військових псевдонімів українських захисників: динаміка змін. Вісник Львівського університету. Серія філологічна, 76, 93–107.
Наумова, Т. М. (2004). Номінація особи у сатирично-гумористичних текстах Івана Франка та Володимира Самійленка (Автореф. дис. ... канд. філол. наук). Київ: КНУ імені Тараса Шевченка.
Павликівська, Н. М., Прокопчук, Л. В. (2020). Псевдоніми в антропонімійній системі української мови. Рига: Izdevnieciba “Baltija Publishing”.
Попович, А. С. (2008). Мовностилістичні особливості української сатиричногумористичної прози. Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький О. А..
Семків, Р. (2024). Читання з гумором: 11 найсмішніших текстів української літератури. Читомо. 01.04.2024. Узято з https://chytomo.com/chytannia-z-humorom-11-najsmishnishykh-tekstiv-ukrainskoiliteratury/
Сколоздра, О. (2010). Літературно-художня ономастика як предмет дослідження у вищій школі. Вісник Львівського університету. Серія філологічна, 50, 355–360.
Тараненко, О. О. (2004). Номінація. В Українська мова: енциклопедія (В. М. Русанівський та ін., ред.). 2-ге вид. (с. 421–423). Київ: Вид-во «Укр. енциклопедія» ім. М. П. Бажана.
Трофименко, Т. В. (2016). Сучасна українська література про війну на Сході: поетика пригод. Мільйон історій: поетика пригод у літературі та медіа: зб. наук. матеріалів конференції (Бердянськ, 22–23 вересня 2016 р.). (с. 162–164). Бердянськ: БДПУ.
Ущаповська, І. В., Черниш, Є. С. (2024). Різновиди комічного та особливості їхнього мовного вираження в англомовних творах (на матеріалі творчості Т. Пратчетта). Вчені записки ТНУ ім. В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика, 35 (74), 4, 2, 154–160.
Чучка, П. П. (2001). Українські псевдоніми: статус, структура і функції. Наукові записки Кіровоградського ДПУ ім. В. Винниченка. Серія: Філологічні науки, 37, 232–238.
Attardo, S. (2019). Humor in language. Oxford Research Encyclopedia, Linguistics, 1–25.
Attardo, S. (2001). Humorous Texts: a Semantic and Pragmatic Analysis. Berlin and New York: Mouton de Gruyter.
Attardo, S. (ed.). (2017). The Routledge handbook of language and humor. Taylor & Francis.
Attardo, S. (2020). The Linguistics of Humor: an Introduction. Oxford: Oxford University Press.
Attardo, S. (2002). Translation and Humour: an approach based on the General Theory of Verbal Humour (GTVH). The Translator, 8(2), 173–194.
Attardo, S., Raskin, V. (1991). Script theory revis(it)ed: Joke similarity and joke representation model. Humor, 4, 293–347.
Karpenko, O., Neklesova, V. (2024). Dictionary of Ukrainian Onomastic Terminology. Sumy: University Book.
Krikmann, A. (2006). Contemporery linguistic theories of humor. Folklore : electronic Journal of Folklore. Retrieved from https://www.semanticscholar. org/paper/Contemporary-Linguistic-Theories-of-Humour-Krikmann/1875c0451d135530f74f309b01d4d29de32d3782
Matsyuk, H. (2022). Language and war in Ukraine: Unofficial names in the socio-group “Ukrainian military” as a marker of interpersonal communication. Onoma, 57, 197–216. Retrieved from https://onomajournal.org/vol-57/, DOI: 10.34158/ONOMA.57/2022/13
Meyer, J. C. (2000). Humor as a Double-Edged Sword: Four Functions of Humor in Communication. Communication Theory, 10, 310–331.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.