ГНУЧКА ЗАЙНЯТІСТЬ І НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ ЖИТТЯ: ПРАВОВІ ВІДПОВІДІ НА ВИКЛИКИ ЧАСУ

Анотація

Здійснено комплексний аналіз впливу гнучких форм зайнятості на реалізацію права на навчання
впродовж життя в умовах трансформації ринку праці України, що відбувається під впливом цифро-
візації, глобалізаційних процесів та соціально-економічних викликів воєнного часу. Особливу увагу
приділено таким формам зайнятості, як дистанційна робота, фріланс, проєктна діяльність і плат-
формна праця, які стрімко поширюються та змінюють традиційні уявлення про трудові відносини.
Обґрунтовано, що зазначені форми зайнятості, з одного боку, створюють нові можливості для
поєднання професійної діяльності з освітою, сприяють індивідуалізації освітніх траєкторій та підви-
щенню мобільності працівників, а з іншого — супроводжуються підвищенням рівня нестабільності
зайнятості, зниженням соціальних гарантій і обмеженим доступом до інституціоналізованих форм
професійного навчання. Доведено, що працівники, зайняті у гнучких формах, часто опиняються
поза межами традиційних механізмів фінансування та організації підвищення кваліфікації, що
негативно впливає на їхню конкурентоспроможність на ринку праці.
Встановлено, що чинне трудове та освітнє законодавство України переважно орієнтоване на
класичну модель зайнятості, яка передбачає стабільні трудові відносини та чітко визначеного
роботодавця, у зв’язку з чим не забезпечує належного правового регулювання доступу дорослого
населення до навчання впродовж життя в умовах поширення нетипових форм зайнятості. Про-
аналізовано прогалини нормативно-правового забезпечення у сфері гарантування права на освіту
для самозайнятих осіб, фрілансерів і працівників платформної економіки.
Зроблено висновок про необхідність формування системного підходу до законодавчого врегулю-
вання гнучкої зайнятості, гармонізації норм трудового та освітнього права, а також запровадження
ефективних правових механізмів стимулювання навчання дорослих. Підкреслено, що реалізація
таких змін є важливою передумовою забезпечення професійної адаптивності працівників, під-
вищення їхньої конкурентоспроможності та сприяння сталому відновленню економіки України