ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ МАРКЕРИ ДЕЗАДАПТАЦІЇ КАРДІОРЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИ ПІДЛІТКІВ ПРИФРОНТОВОГО РЕГІОНУ В УМОВАХ СПЕЦИФІЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.34142/2708-5848.2026.28.1.07

Ключові слова:

підлітки, психологічний стрес, адаптаційний потенціал, гемодинаміка, ортостатична стійкість, проба Руф’є, прифронтові території

Анотація

У статті розглядається критично важлива проблема збереження психофізіологічного здоров’я учнів м. Харкова в умовах тривалого воєнного стану. Постійний вплив екстремальних психогенних чинників, зумовлених військо-вою агресією, соціальною ізоляцією та вимушеною зміною формату навчання на дистанційний або підземний (у приміщеннях метрополітену), створює передумови для формування хронічного дистресу. Саме підлітки, чий ор-ганізм перебуває у стані інтенсивної морфо-функціональної перебудови є особливо вразливою групою. Дослі-дження стану кардіореспіраторної системи як найбільш чутливого індикатора адаптаційних можливостей організму дає змогу об’єктивно оцінити кумулятивний вплив воєнного дистресу на учнівську молодь в умовах специфічного підземного освітнього середовища. Дослідження проведено на базі Харківського ліцею № 12 у спеціалізованих приміщеннях метрошколи (м. Харків) протягом 2025–2026 років. У дослідженні взяли участь 69 підлітків віком 15–16 років. Для оцінки рівня психологічного стресу використано шкалу PSM-25, на основі якої вибірку було стратифіковано на дві групи: 1-група (n=34) − особи з високим рівнем стресу; 2-група (n=35) − особи з помірним/низьким рівнем стресу. Програма фізіологічного тестування включала оцінку параметрів центральної гемодинаміки у спокої (ЧСС, АТ, УОК, ХОК), розрахунок адаптаційного потенціалу (АП) за Баєвським, індексу Робінсона. Резервні можливості організму визначили за допомогою активної ортостатичної проби, проб Штанге, Генча та індексу Руф’є. Статистичну обробку провели за допомогою критеріїв Манна-Уітні та кореляційного аналізу за Спірменом. Встановлено, що високий рівень психологічного стресу супроводжується глибокою пере-будовою вегетативного балансу в бік симпатикотонії. У підлітків 1-ї групи зафіксовано вірогідно вищу ЧСС спо-кою (87.14±0.56 уд./хв) та підвищення діастолічного артеріального тиску на 12.4% порівняно з другою групою. Аналіз розрахункових показників показав, що при ідентичних значеннях ударного об’єму (УОК), хвилинний об’єм крові (ХОК) у групі з дистресом є на 16.9% вищим (p<0.01), що доводить перехід серцево-судинної системи на неекономічний, енерговитратний режим роботи. Індекс Робінсона (110.22 ум. од.) підтвердив низький рівень резервів міокарда у цієї категорії підлітків. Ортостатичне тестування виявило схильність підлітків 1-ї групи до гіпердіастолічних реакцій: при переході у вертикальне положення спостерігалося надмірне зростання ЧСС (на 52.4% більше за приріст у 2-ої групи) на тлі звуження пульсового тиску на 31.0% (p<0.01). Це свідчить про ви-снаження механізмів судинної регуляції. Результати функціональних проб засвідчують суттєве зниження гіпок-сичної стійкості (проба Штанге − на 17.5%) та фізичної працездатності (індекс Руф’є вищий на 48.9%), що класифікується як «слабкий рівень» адаптації. Кореляційний аналіз підтвердив прямий зв’язок між суб’єктивним рівнем дистресу та фізіологічними маркерами дезадаптації: індексом Руф’є (rs=0.72), адаптаційним потенціалом (rs=0.62) та індексом Робінсона (rs=0.68). Зворотний зв’язок із пульсовим тиском в ортостазі (rs=-0.64) вказує на те, що психогенний фактор є первинним у формуванні судинної ригідності. Виражене психоемоційне напру-ження в умовах прифронтового міста зумовлює порушення функціонального стану кардіореспіраторної системи підлітків, тоді як середовище метрошколи відіграє роль додаткового обтяжливого фактору. Виявлена закономір-ність обґрунтовує необхідність розробки цільових програм психофізіологічного супроводу та реабілітації учас-ників освітнього процесу в регіонах з підвищеним рівнем небезпеки.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Bilovol O.M., Kniazkova I.I., Mishchenko V.M., Golovachova V.O., Kuzminova N.V., Kryvoshapka O.V., Abramova L. (2024) Changes of the cardiovascular system state in young men depending on their psychological status. Svit medytsyny ta biolohii 3(89):28–31.

Ghasemi F., Beversdorf D.Q., Herman K.C. (2024). Stress and stress responses: A narrative literature review from physiological mechanisms Journal of Pacific Rim Psychology 18: 18344909241289222.

Ionov I.A., Komisova T.E., Slyusarev V.F., Shapovalov S.O. (2017) Physiology of the cardiorespiratory system: methodological recommendations. Kh.: ChP Petrov V.V.6 66.

Komisova T.E., Mamotenko A.V. (2025) Adaptive potential of education seekers depending on their stress resistance. Naukovi derzhavnyi universytet imeni Mykoly Hoholia) 3:78–86.

Komisova T.E., Mamotenko A.V., Kovalenko L.P., Fedyai I.O., Osinsky M.I. (2024). Comprehensive study of psychophysiological indicators of participants in the educational process under martial law. Naukovi zapysky. Biolohichni nauky (Nizhynskyi derzhavnyi universytet imeni Mykoly Hoholia) 1-2:94–102.

Korniychuk N., Shevchuk T., Lyashevich A., Lupaina I. (2024) Functional and laboratory diagnostics in physical education and sports: methodological recommendations for laboratory classes. Vyd. 3-te, dopov. i pererob. Zhytomyr: 128.

Zharinova O.Y., Ivaniv Y.A., Kuts V.O. (2018) Functional diagnostics. A textbook for intern doctors, students of postgraduate education institutions (faculties) of the ministry of health of Ukraine. Kyiv, Chetverta hvylya: 736.

Laicher H., Int-Veen I., Torka F., Kroczek A., Bihlmaier I., Storchak H., Rosenbaum D. (2022). Trait rumination and social anxiety separately influence stress-induced rumination and hemodynamic responses. Scientific Reports 12(1): 5512.

Lehrer P., Kaur K., Sharma A., Shah K., Huseby R., Bhavsar J., Zhang Y. (2020). Heart rate variability biofeedback improves emotional and physical health and performance: A systematic review and meta analysis. Applied psychophysiology and biofeedback 45(3):109–129.

Lukovska O.L. (2016) Methods of clinical and functional research in physical culture and sports. Dnipropetrovsk: Zhurfond: 310.

Newman J. (2020). Hemodynamic. In Encyclopedia of Behavioral Medicine . Cham: Springer International Publishing: 1051–1052.

Rak L.I., Yeshchenko A.V., Kashina-Yarmak V.L., Muzhanovsky V.Yu. (2023) Functional diagnostics in adolescent children. A training manual for general practitioners-family medicine, pediatricians, functional diagnostics «Instytut okhorony zdorovia ditei ta pidlitkiv Natsionalnoi akademii medychnykh nauk Ukrainy» (DU «IOZDP NAMN»): 204.

Salekhov S., Igimbaeva G., Salekhova M., Maksimyuk N., Smambayeva A. (2019) Pathogenetical Peculiarities of Arterial Hypertension with Weight Increasing on Psychological Stress Background. In International Conference on Health and Well-Being in Modern Society (ICHW 2019): 114–119. Atlantis Press.

Shcherban T., Yamchuk T., Dolynay M. et al. (2024) ed. by Dr. Psy. S. T. Shcherban Adolescent in wartime: psychosocial aspects, gender dimensions and adaptation strategies: monograph. Mukachevo: RVV MDU: 171.

Skau S., Bunketorp-Käll L., Johansson B., Kuhn H.G. (2021). Different properties of the hemodynamic response and its relation to trait mental fatigue and proactive cognitive control. Neuroimage: Reports 1(3): 100038.

Stefanaki C., Michos A., Latsios G., Tousoulis D., Peppa M., Zosi P., Bacopoulou F. (2020). Sexual dimorphism of heart rate variability in adolescence: a case-control study on depression, anxiety, stress levels, body composition, and heart rate variability in adolescents with impaired fasting glucose. International Journal of Environmental Research and Public Health 17(8): 2688.

Tregub T., Lytvynenko M., Kukushkin V., Chebotarova S., Oliynyk N., Gulbs O., Nazaryan R. (2023). Pharmacology of post-traumatic stress disorder. Georgian medical news 9(342):122–124.

Wood S., Allott K. (2023) Neuropsychology and mental illness in youth. The SAGE handbook of clinical neuropsychology: 641–653.

Zhurba K. (2022) War as a factor influencing the meaningful life sphere of modern adolescents. Nova pedahohichna dumka 2(110):105–109.

Завантаження

Опубліковано

2026-03-30

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

Комісова, Т., & Мамотенко, А. (2026). ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ МАРКЕРИ ДЕЗАДАПТАЦІЇ КАРДІОРЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИ ПІДЛІТКІВ ПРИФРОНТОВОГО РЕГІОНУ В УМОВАХ СПЕЦИФІЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія, 28(1), 75-83. https://doi.org/10.34142/2708-5848.2026.28.1.07

Схожі статті

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.